Українські перехоплювачі FP-7.x вийдуть на поле бою до літа 2027 року

Український антибалістичний проєкт Freyja, що об'єднує перехоплювач FP-7.x від Fire Point із німецькими радарами та норвезькими системами наведення, переходить до етапу технічної інтеграції. За словами СЕО та СТО компанії Ірини Терех, випробування екосистеми відбуваються до двох разів на тиждень, після чого систему коригують. Перші ракети-перехоплювачі можуть бути готові вже до кінця 2026 року, а перше бойове застосування заплановане на середину 2027-го.

Ключовою мотивацією для прискорення розробки став дефіцит перехоплювачів до американських ЗРК Patriot, які наразі залишаються основною протидією російській балістиці. Вартість однієї такої ракети сягає близько 4 мільйонів доларів, тоді як український FP-7.x оцінюється приблизно у 700 тисяч доларів. Таким чином, Freyja має не лише забезпечити Україну власною спроможністю, а й суттєво здешевити кожне перехоплення.

Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що брак перехоплювачів Patriot став одним із головних викликів для протиповітряної оборони. Він зазначив: якщо США продадуть Україні 5% необхідного, країна переживе зиму, а за 10% вдасться знищити всі російські балістичні ракети. Ірина Терех також прогнозує, що майбутня зима буде важчою за попередню, і єдиний спосіб її пережити — пам'ятати, за що українці борються.

Паралельно Fire Point працює над власними балістичними ракетами FP-7 і FP-9. Перша з дальністю до 300 км і бойовою частиною 150 кг може бути готова вже взимку. Розробка далекобійної FP-9 триває. Виробництво власної балістики поставить Україну до нечисленного клубу країн, що мають такий арсенал.

Офіційно проєкт Freyja стартував 13 липня, коли Україна та ще дев'ять європейських країн підписали декларацію Антибалістичної коаліції. До нього долучилися 12 оборонних компаній, зокрема HENSOLDT, Thales, Diehl Defence, Saab, Kongsberg Defence & Aerospace, Weibel, Leonardo, MBDA, Eurosam, Safran та Destinus. Співзасновник і головний конструктор Fire Point Денис Штілерман зазначив, що підключення європейських урядів суттєво пришвидшило роботу. Перше перехоплення балістичної цілі системою Freyja планують здійснити до кінця 2027 року.