«Заначка», «ничка», «никатися»: які слова справді українські

Слова «заначка», «ничка» та «никатися» часто вживають у побуті, але їхній статус в українській мові неоднозначний. Філолог Віктор Дяченко пояснює, які з них є літературними, а які — сленгом чи діалектизмами.
У повсякденному мовленні чимало слів закріплюються настільки міцно, що ми перестаємо замислюватися про їхнє походження. Зокрема, «заначка», «ничка» та «никатися» — це лексеми, які звучать схоже і пов'язані зі значенням «ховати» або «бути захованим», проте їхня історія та нормативність суттєво різняться.
«Заначка» — це гроші або речі, відкладені про запас. Однак у нормативній українській мові це слово вживати небажано. Воно походить із російського кримінального жаргону, де означало приховати або вкрасти, і в словниках має позначку «жаргонне». Замість «Він зробив заначку» філолог радить казати «Він відклав гроші про запас».
Інша ситуація зі словом «ничка». У словниках воно засвідчене і як діалектне, і як жаргонне, але має глибше коріння. Це потаємне місце, схованка, навіть криївка. Припускають, що це український варіант російського жаргонного «нычка» та видозміненої «заначки». Проте слово існувало в українському народному мовленні: про це свідчать прізвища Ничка та Ничко, поширені на Галичині. Крім того, «ничка» — це казкова істота слов'янської міфології, що пряде вночі, а в діалектах — недоросток, людина малого зросту. У значенні схованки літературно краще вживати «потайник» або «сховок».
Слово «никатися» часто автоматично зараховують до русизмів через схожість із російським «ныкаться». Однак в українській мові є споріднені форми — «зникати», «уникати», що означають ховатися, таїтися, критися. У сучасній літературній мові «никатися» не є нейтральним загальновживаним словом: «Чого ти никаєшся?» — це розмовний або діалектний варіант, а нейтрально звучатиме «Чого ти ховаєшся?». Також існує схоже слово «никатися» з наголосом на другому складі — вештатися, ходити без мети.
Отже, поділ на «українське» і «неукраїнське» не завжди однозначний. У мові співіснують діалектизми, архаїзми, розмовна лексика та слова, що не належать до літературної норми, але існують в українському просторі. Для літературного мовлення варто обирати нейтральні відповідники: «запас», «заощадження», «схованка», «ховатися», «уникати».
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Півмільйона за правду: як експрокурор судиться з журналісткою
- Форма мочки вуха розкриває характер: три типи особистості
- «Нива» Тернопіль: старт у Першій лізі, кадрові зміни та виїзні матчі
- Які документи можуть вимагати при прийомі на роботу: пояснення адвоката
- Яблука опадають: коли це норма, а коли тривожний сигнал






