Погрози танкерами: що стоїть за риторикою Путіна і чому Європа мовчить

Керівник Центру громадської аналітики «Вежа» Валерій Клочок в інтерв'ю 24 Каналу пояснив, що погрози Росії атакувати танкери Європи є наслідком млявої реакції Заходу на інциденти, які вже відбулися. За його словами, Путін демонструє здатність завдавати ударів по Європі, і такі удари вже мали місце: у вересні 2025 року Польща зазнала атаки «Шахедами», однак Варшава та НАТО назвали це випадковістю, заявивши, що в безпілотниках не було бойової частини. Така реакція, на думку експерта, виглядає непривабливо і лише відтерміновує небезпеку, яку європейці відмовляються помічати.

Чергова заява Путіна, зауважує Клочок, спрямована на те, щоб переконати Європу відмовитися від підтримки України та примусити Київ до рішень, вигідних Москві. Йдеться щонайменше про вихід українських військових із Донецької області — це питання сьогодні є наріжним каменем для зупинки гарячої фази війни, яка, втім, не завершиться, а триватиме в інших формах, зокрема політичній.

Росія, наголошує аналітик, використовує залякування як постійний інструмент, демонструючи, що Європа не впливає на глобальні рішення. При цьому європейські країни самі припускаються помилок, як-от відмова підтримати військову операцію США проти Ірану. Це дало Тегерану змогу відчути себе переможцем і продовжити роботу над ядерною програмою, що загрожує появою ще однієї недемократичної ядерної держави.

Клочок також звертає увагу на те, що російська армія сьогодні є однією з найсильніших у світі, попри відсутність на озброєнні систем Patriot. Військові Китаю навчаються на війні в Україні, адаптуючи її уроки, тоді як Європа та НАТО не роблять висновків. Природа війни змінилася, і вона не буде такою, як після Другої світової, тому ігнорування цих змін лише посилює ризики для континенту.

Під час візиту на ракетний крейсер «Варяг» у рамках навчань Тихоокеанського флоту Путін назвав «піратством та розбоєм» затримку російських торговельних суден навіть у Тихому океані. Він пообіцяв «дзеркально відповідати» на спроби Заходу заблокувати торгівлю, звинувативши НАТО у розширенні присутності в регіоні, що, на його думку, посилює конфронтацію.

Підсумовуючи, можна сказати: риторика Москви розрахована на те, щоб Європа, злякавшись економічних наслідків, поступилася власними принципами. Однак ігнорування загрози не усуває її — лише відкладає, даючи Росії час для подальшого тиску.