Загибель ексмера Бєлгорода Полєжаєва: що відомо та чому версії різняться

Колишній очільник Бєлгорода й ексвіцегубернатор області Костянтин Полєжаєв загинув у 53 роки. Російські джерела подають різні версії його служби та обставин смерті.
Костянтин Полєжаєв, який у 2015–2019 роках був мером Бєлгорода, а згодом обіймав посаду заступника губернатора Бєлгородської області, загинув у віці 53 років. Про це повідомили російські медіа.
Спершу йшлося про те, що Полєжаєв загинув під час війни проти України. Згодом один із Z-ресурсів заявив, що експосадовець служив у бєлгородському підрозділі «БАРС» і загинув унаслідок удару безпілотника на території Бєлгородської області. Водночас за іншою версією він нібито перебував у 1-му ударно-штурмовому батальйоні 272-го мотострілецького полку та загинув поза межами Бєлгородської області.
Біографія Полєжаєва тісно пов'язана з регіоном: після керівництва обласним центром він як заступник губернатора відповідав, зокрема, за відновлення Шебекіно та Нової Таволжанки. У 2023 році його звільнили з посади, а невдовзі затримали у справі про хабарництво. У 2024 році суд призначив йому п'ять років колонії. Після вироку, за даними джерел, колишній чиновник підписав контракт із Міністерством оборони РФ і вирушив на війну. Втім, раніше також повідомлялося, що він перебував у резерві «БАРС» і фактично не брав участі в бойових діях.
Отже, наразі російські джерела не дають єдиної картини: розбіжності стосуються і місця служби, і того, де саме та за яких обставин загинула людина.
Для України ця історія має передусім контекстне значення: вона ілюструє, як російська система залучає до війни колишніх посадовців, зокрема засуджених, і як офіційні та наближені до влади канали поширюють різні версії подій. Для мешканців Бєлгородської області, які вже тривалий час живуть під обстрілами, смерть відомого в регіоні експосадовця — ще один сигнал, що війна повертається на російську територію. А для самої Росії — нагадування про те, що долі людей тут швидко змінюються: від керівних кабінетів і судових вироків до контракту з армією.
Поки що відкритим лишається питання, яка з версій відповідає дійсності. Це важливо не лише для встановлення фактів, а й для розуміння того, наскільки прозоро російська сторона говорить про втрати серед своїх колишніх чиновників і військових.
Читайте також
Ще в розділі «Війна»
- Іран попросив у Росії «Герані»: що означає розворот у дроновій співпраці
- 23 обстріли Краматорська за три доби: троє загиблих, 12 поранених
- Атака на Сочі та Підмосков'я: що відомо про нічні удари дронів
- 17 тисяч хасидів уже в Україні: паломництво попри обстріли
- Удар по Краматорську: що відомо про постраждалих дітей і роботу парамедиків







