Іран попросив у Росії «Герані»: що означає розворот у дроновій співпраці

За даними західних представників служб безпеки та особи, наближеної до Кремля, цього року Іран звернувся до Росії з проханням надати сучасні безпілотники «Герань» для використання у війні проти Ізраїлю та США. Про це повідомляє Financial Times. Якщо інформація підтвердиться, це означає, що за кілька років ролі в російсько-іранському тандемі помітно змінилися: країна, чиї «Шахеди» лягли в основу російського виробництва, тепер сама стоїть у черзі за вдосконаленою версією.

«Герань» — це модернізована версія іранських «Шахедів», випуск якої Росія почала у 2023 році. Різниця між поколіннями суттєва. Перша «Герань-1» несе боєголовку до 20 кг і розганяється максимум до 185 км/год. «Герань-5» з реактивним двигуном, яку Росія, за повідомленнями, вперше застосувала в січні цього року, здатна летіти зі швидкістю до 600 км/год, несучи 90 кг боєголовки на відстань до 1000 км. Змінилася й конструкція: «Герань-4» зберігає аеродинамічніший варіант оригінального корпусу, тоді як «Герань-5» за формою наближена до крилатої ракети.

Модернізація не обмежується швидкістю та обрисами. Старі моделі мали примітивну систему наведення, а новіші оснащені тепловізійними камерами й системами наведення на базі штучного інтелекту, російськими антенами протизавадового захисту та китайськими mesh-модемами для радіомереж. Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов описав схему так: «Російський оператор літає на висоті 2–5 км, виявляє ціль, фіксує її за допомогою камери, після чого "Шахед" автоматично здійснює атаку». За його словами, майже всі безпілотники з реактивним двигуном, які нині атакують Україну, мають такі камери.

Для України наслідки лежать насамперед у площині протиповітряної оборони. Реактивні дрони значно швидші за попередні апарати, а отже, у ППО залишається набагато менше часу на їхнє виявлення та знищення. Через це, за словами офіцера Повітряних сил у резерві Анатолія Храпчинського, такі дрони частіше долітають до Києва через кілька областей. Україна працює над розгортанням більшої кількості засобів радіолокації та радіоелектронної боротьби, адже зі зростанням швидкості змінилися й підходи до виявлення повітряних цілей.

Пояснення масштабу лежить в економіці виробництва. Централізований випуск дозволив Кремлю швидко модифікувати дрони, враховувати бойовий досвід і впроваджувати нові моделі, а коштують вони в кілька разів дешевше за ракети, які раніше були основою повітряних кампаній Москви. «Причина, через яку Росія змогла створити з нуля нову велику виробничу лінію, полягає в тому, що технологічно це набагато простіше, ніж виробництво, наприклад, танків, для чого потрібні величезні, унікальні й дорогі верстати», — пояснив директор московського аналітичного центру «Центр аналізу стратегій і технологій» Руслан Пухов.

Отже, йдеться не лише про один запит Ірану. Ідеться про те, що дешевий і швидко оновлюваний дрон став для Росії інструментом, який вона тепер може експортувати — навіть туди, звідки прийшла сама технологія. Для України це означає потребу нарощувати радіолокацію та РЕБ швидше, ніж оновлюється сам арсенал.