Волинь втратила чотирьох захисників: громади підтвердили загибель

У п'ятницю, 5 вересня, на Волині отримали офіційне підтвердження загибелі чотирьох військових: Сергія Гаврилюка, Ігоря Лавришина, Сергія Гальцова та Володимира Якимовича. Кожен із них боронив Україну на різних напрямках фронту, а їхні родини місяцями чекали звісток.

40-річний стрілець-снайпер Сергій Гаврилюк із села Сошичне Камінь-Каширського району загинув ще 19 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Леонідове Курської області. У Сошичненській громаді зазначають, що майже два роки рідні сподівалися на його повернення. Про дату прощання повідомлять згодом.

33-річний Ігор Лавришин, уродженець Ківерців, який мешкав у селі Кульчин Луцького району, поліг 17 жовтня 2024 року поблизу селища Гостре Покровського району Донецької області. Він долучився до лав Збройних сил України у 2024 році. Як розповіли в Луцькій міській раді, його дружина Юлія до останнього сподівалася, що чоловік живий і, можливо, перебуває в полоні. У воїна залишилися дружина, восьмирічний син, мати та брат.

31-річний Сергій Гальцов, який народився і жив у Луцьку, навчався в Луцькому національному технічному університеті, а після випуску працював на заводі «Модерн-Експо». На захист України він став у 2024 році. Загинув 8 вересня 2024 року поблизу міста Залізне Донецької області. З рідних у бійця залишилися бабуся, тітка та двоюрідні брати й сестри — батьків він втратив раніше.

44-річний нацгвардієць Володимир Якимович, який проживав у Ковелі, помер від тяжких поранень, отриманих 3 вересня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Бокове Донецької області. Він служив водієм 2-го відділення автомобільного взводу підвозу військово-технічного майна. Прощання з ним відбудеться в неділю, 6 вересня, у соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці в Ковелі, поховають захисника на Алеї Героїв міського кладовища.

Ці втрати — чергове нагадування про ціну, яку Україна платить за свободу. Кожна громада, яка втрачає своїх синів, отримує не лише біль, а й обов'язок зберегти пам'ять про героїв.