Вінниця прощається з двома Захисниками: Дмитром Проданом та Олександром Стецюком

Дмитро Продан народився 25 травня 1999 року у Вінниці. До повномасштабного вторгнення він був одним із лідерів ультрас вінницької «Ниви» та активістом патріотичної організації «Центурія». З перших днів великої війни він добровольцем став на захист країни: спершу боронив Київ у складі територіальної оборони «Азов», згодом воював на Запорізькому напрямку та брав участь у спробі деблокувати Маріуполь.

У лавах 3-ї окремої штурмової бригади Дмитро пройшов Херсонський контрнаступ, а також Бахмутський, Авдіївський, Харківський, Луганський і Лиманський напрямки. За роки війни він виріс від солдата-штурмовика до командира взводу та бойового офіцера, який завжди йшов на позиції разом зі своїми підлеглими. За службу його відзначено орденом «За мужність» III ступеня. Останній бій Дмитро прийняв 13 серпня 2026 року на Лиманщині. У нього залишилися дружина та мати.

«Дмитро був людиною, яка не залишалася осторонь. Усе, за що він брався, робив віддано й до кінця», — згадують рідні.

Олександр Стецюк долучився до лав захисників у грудні 2025 року. Він служив розвідником взводу спеціального призначення у 14-й бригаді «Червона Калина» 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» і воював на Покровському напрямку. 18 червня 2026 року Олександр загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Шевченко Покровського району на Донеччині.

Народився Олександр 9 серпня 1988 року у Вінниці, частину дитинства провів у селі Дашківці. Навчався у вінницькій школі №29, Вінницькому будівельному технікумі та Київському національному університеті будівництва й архітектури. Близько десяти років працював на «Вінницяоблводоканалі», згодом жив і працював у Болгарії, Туреччині, Польщі та Чехії, але повернувся в Україну.

«У нього залишився вірний друг — вівчарка Альфа, яка досі чекає на господаря з війни», — розповіла мати Олександра.

Сьогодні громада має змогу провести обох воїнів у останню путь. Прощальний кортеж із Дмитром Проданом вирушить о 9.15 від ритуальної агенції «Реквієм» на вулиці Батозькій, 12. Об 11.00 заупокійну молитву звершать у Браїлівському монастирі, а о 13.30 з воїном прощатимуться на стадіоні «Ниви» на вулиці Зулінського, 29-А. Поховають Дмитра о 15.00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Церемонія прощання з Олександром Стецюком розпочнеться о 13.00 у Свято-Преображенському кафедральному соборі. Близько 13.50–14.00 траурний кортеж проїде вулицею Соборною до Київської, повз школу №29. Містян просять утворити вздовж маршруту живий коридор. Поховають Олександра о 15.00 у селі Дашківці Вінницького району.

За цими церемоніями стоїть не лише родинне горе, а й щоденна реальність війни, яка продовжує забирати життя українців. Кожен із цих двох чоловіків пройшов власний шлях — від цивільної професії та захоплень до передової, — і кожен залишив по собі пам'ять, яку береже громада. Вінниця сьогодні проводжає своїх Захисників, і ця шанa — найменше, що місто може зробити для тих, хто віддав найцінніше.