Вбивство в прикордонній Лютівці: суд дав убивці 7,5 року тюрми

За матеріалами справи, вдень 9 червня 2026 року чоловік перебував на веранді будинку свого знайомого. Між ними спалахнула сварка, під час якої гість завдав господарю щонайменше сім ударів ножем. Потерпілий дістав поранення грудної клітки, шиї та живота.

Як зазначено у вироку, смерть настала внаслідок травматичного шоку, спричиненого проникаючим колото-різаним пораненням грудної клітини з ушкодженням навколосерцевої сумки та серця. Після нападу чоловік забрав із помешкання три мобільні телефони загиблого загальною вартістю понад 6,3 тисячі гривень і втік.

У суді обвинувачений повністю визнав провину та щиро розкаявся. Він пояснив, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, що й призвело до конфлікту, і підтвердив, що забрав телефони вбитого. Суд визнав його винним в умисному вбивстві за ч. 1 ст. 115 КК України та в крадіжці за ч. 4 ст. 185 КК України, вчиненій в умовах воєнного стану. Остаточне покарання — сім років і п'ять місяців позбавлення волі. До набрання вироком чинності чоловік перебуватиме під вартою. Оскаржити рішення можна в апеляційному суді протягом 30 днів.

Село Лютівка, де стався злочин, розташоване за шість кілометрів від російського кордону і зазнає постійних атак. Станом на 9 червня 2026 року там проживали орієнтовно семеро людей. За даними прокуратури, під час застілля місцевий житель завдав 44-річному господарю будинку кількох ножових ударів, після чого викрав три його мобільні телефони та втік. Наступного дня він повертався до помешкання, щоб переконатися, що жертва померла.

Тіло загиблого 14 червня знайшла його цивільна дружина. Через відсутність мобільного зв'язку в прикордонні про злочин повідомили поліції лише 16 червня. Після цього правоохоронці затримали чоловіка та повідомили йому про підозру.

Отже, справа в Лютівці ілюструє, як воєнні умови ускладнюють не лише життя, а й реагування на злочини: обмежений зв'язок і мала кількість мешканців у прикордонних селах затримують виявлення та розслідування навіть тяжких правопорушень. Вирок суду — це завершення конкретної справи, але питання безпеки людей, які залишаються в таких населених пунктах, залишається відкритим.