Фінляндія тренує штурм суден: що стоїть за загрозою підводних диверсій у Балтиці
У Балтійському морі фінські спецпризначенці відпрацювали захоплення та обшук підозрілих суден. Це відповідь на серію інцидентів із підводною інфраструктурою, які в Гельсінкі вже називають новою нормою.
У четвер у Фінляндії пройшли масштабні навчання: бійці берегової охорони, поліції та збройних сил відпрацьовували сценарій перехоплення судна. За легендою, спецпризначенці спускалися з гелікоптера на палубу тросами, брали під контроль екіпаж і проводили ретельний огляд приміщень. Мета — підготуватися до реальних викликів, пов'язаних із підводними диверсіями.
Командир берегової охорони Ілля Ільїн, який керував операцією, наголосив, що серйозне ставлення до такої загрози для Гельсінкі стало «новою нормою». За його словами, за останні два-три роки в Балтійському морі сталося кілька інцидентів із пошкодженням критичної підводної інфраструктури, тож сили мають бути готові до наступної подібної події.
Механіка реагування виглядає так: у разі реального виклику поліцейські можуть прибути на базу протягом години, після чого вирушають на перехоплення гелікоптером або катером. Головний інспектор поліції Юха Гієтала порівняв два епізоди: якщо раніше перше підозріле судно встигало покинути район, то останнє вдалося взяти під контроль за лічені години. Це свідчить про те, що швидкість реакції стає ключовим елементом у протидії загрозам на морі.
Інциденти останніх років формують ширший контекст. У вересні 2022 року вибухи зруйнували газопроводи Nord Stream 1 і Nord Stream 2. У жовтні 2023-го пошкоджень зазнали газопровід Balticconnector і телекомунікаційні кабелі між Фінляндією та Естонією — за даними слідства, через волочіння якоря китайським контейнеровозом Newnew Polar Bear. У листопаді 2024 року перерізали підводні оптоволоконні кабелі між Фінляндією та Німеччиною, а також між Швецією та Литвою; у причетності підозрюють китайське судно Yi Peng 3. Наприкінці грудня 2024-го було пошкоджено електрокабель Estlink 2 і телекомунікаційні лінії між Фінляндією та Естонією — фінська влада запідозрила нафтовий танкер Eagle S, який вважають частиною російського «тіньового флоту».
Окремо йдеться про підготовку не лише до інцидентів із волочінням якорів, а й до диверсій за участю водолазів, мінісубмарин та підводних роботів із вибухівкою. Фінський уряд прагне отримати нові повноваження для Прикордонної служби, щоб зупиняти й оглядати судна без державної приналежності або під фальшивим прапором, а також вживати заходів проти підводних безпілотників.
Для України ці події мають непряме, але важливе значення. Вони показують, як Росія використовує морський простір і цивільне судноплавство для тиску на європейську інфраструктуру. Посилення спроможностей Фінляндії та її союзників у Балтиці — це частина ширшої боротьби з гібридними загрозами, які не обмежуються українським театром. Відтак увага до підводної інфраструктури та швидкості реакції на інциденти стає спільним завданням для всього регіону.
