Вбивство Коновальця: як Кремль ліквідував лідера ОУН у Роттердамі

Операція «Ставка» стала однією з найрезонансніших акцій радянських спецслужб напередодні Другої світової війни. Євген Коновалець, полковник Січових стрільців і очільник ОУН, був для Кремля принциповим ворогом: він не відмовився від ідеї незалежності України в еміграції та продовжував розбудовувати підпільні осередки на радянській території. Москва також пам'ятала його роль у придушенні більшовицького повстання в Києві 1918 року.

До Коновальця Судоплатов мав і особистий рахунок: його брат загинув 1921 року в бою проти січовиків за Житомир. Але ключовим став інший агент — Василь Хомяк, якого завербували ще 1921 року. Під псевдо «Лебедь» він втерся в довіру до оунівців, а 1935 року ввів у коло Коновальця Судоплатова під виглядом далекого родича. Упродовж кількох місяців майбутнього вбивцю перевіряли, перш ніж допустити до найпотаємніших справ організації.

Судоплатов зіграв роль відданого націоналіста. Під час прогулянок із Коновальцем у Берліні та Парижі він зміцнював довіру лідера ОУН. У мемуарах згадував, як разом із ним відвідував могилу Симона Петлюри і навіть узяв жменю землі звідти, обіцяючи посадити дерево в Україні — цей жест розчулив Коновальця. У Службі зовнішньої розвідки України, втім, ставляться до цих спогадів скептично, порівнюючи їх із тогочасними оперативними доповідями.

Фатальна зустріч відбулася 23 травня 1938 року в кав'ярні «Атланта» в Роттердамі. Коновалець, який зареєструвався в готелі «Централь» під іменем Новак, отримав від Судоплатова пакунок із вибуховим пристроєм, замаскованим під коробку цукерок. За кілька хвилин після передачі пролунав вибух. Свідки описували, як тіло розірвало на шматки. Спочатку в пресі поширювали версію про терориста, який сам підірвався, але згодом вдалося спростувати ці припущення.

Радянська пропаганда активно використовувала дезінформацію, звинувачуючи в замаху польську поліцію, німецьке гестапо чи навіть внутрішні чвари серед українців. Ця тактика, як зазначали дослідники, повторювалася й пізніше — зокрема, у спробах заплутати слідство у справі збитого над Донбасом рейсу MH17 у 2014 році.

Після вбивства виконавці отримали винагороду. Хомяк, зокрема, отримав трикімнатну квартиру, яку раніше відібрали в репресованого «ворога народу». Судоплатов зробив кар'єру в НКВС, але після смерті Сталіна провів 15 років у в'язниці як «пособник Берії». Історія повторилася в іншій формі: 2022 року окупаційна влада Мелітополя, рідного міста Судоплатова, повернула вулиці його ім'я та вивісила білборди з його зображенням, називаючи «борцем із бандерівцями». Втім, попри всі спроби, Україна, яка повернула рештки Коновальця додому, продовжує існувати поза межами імперії.