Українці читають і купують книжки частіше: що показало опитування 2026 року

Результати всеукраїнського опитування про читання та купівлю книжок представили на 33-му Львівському міжнародному BookForum 11 вересня. Дослідження на замовлення BookForum провела агенція Info Sapiens: телефонне опитування тривало з 9 до 16 липня, у ньому взяли участь 1030 українців віком від 16 років. Похибка не перевищує 3,1 відсоткового пункту з імовірністю 95%. Питання стосувалися лише друкованих книжок — електронні та аудіоформати не враховували.

За даними опитування, 53% респондентів прочитали щонайменше одну друковану книжку за останні 12 місяців, тоді як 47% не прочитали жодної. Найбільше читають молодші вікові групи: серед 16–19-річних хоча б одну книжку прочитали 74%, серед 20–29-річних — 72%, серед 30–39-річних — 63%. Після 40 років частка читачів помітно знижується — до 44% у групі 40–49 років і 40% серед 50–59-річних, а серед людей від 60 років становить 47%. Водночас серед старших читачів трохи більше тих, хто прочитав понад 12 книжок за рік, ніж серед 40–49-річних; причини таких відмінностей окремо не досліджували.

Купують книжки також переважно молодші українці. Щонайменше одне видання для сім’ї придбали 55% опитаних, не купили жодного — 45%. Серед 16–19-річних покупців 83%, серед 20–29-річних — 74%, серед 30–39-річних — 73%. Далі показник спадає: 58% у групі 40–49 років, 47% серед 50–59-річних і 30% серед людей від 60 років. Важливо, що йдеться про всі книжки, які купувала сім’я, а не лише ті, які респондент читав сам, тож порівнювати показники купівлі й читання напряму не варто.

Найпопулярніша категорія серед покупців — книжки для дітей і підлітків: їх придбали 46% тих, хто купував книжки. Художню літературу обирали 40%, навчально-методичну — 31%, нонфікшн і книжки для саморозвитку — 25%, фахову та бізнес-літературу — 15%. Одна людина могла купувати книжки кількох категорій, тому сума не дорівнює 100%. Високий відсоток покупців дитячої літератури не свідчить про зростання її продажів: людину, яка торік купила п’ять дитячих книжок, а цього року одну, в обох випадках зарахують до покупців цієї категорії. Тому дані не суперечать свідченням видавців про падіння продажів дитячих книжок.

Купівлю книжок українці здійснюють переважно офлайн: 72% покупців купували друковані видання поза мережею, 60% — через інтернет. У книгарнях, зокрема в торговельних центрах, купували 50%, через книжкові сайти та сайти видавництв — 39%, через маркетплейси — 29%. Серед 20–29-річних онлайн трохи переважає офлайн (82% проти 69%), так само серед 40–49-річних (64% проти 61%). В інших вікових групах частіше купують офлайн, а серед 16–19-річних книгарні особливо популярні — 86% покупців цього віку купували книжки там.

Порівняно з 2023 роком частка тих, хто не прочитав жодної друкованої книжки, зменшилася з 51% до 47%, а тих, хто не купив жодної, — з 62% до 45%. Найбільше зросла частка людей, які читають і купують від однієї до чотирьох книжок на рік, а також тих, хто купує від п’яти до 12 книжок. Водночас різницю між роками слід оцінювати з урахуванням похибки, тож говорити про різке зростання читання не можна — радше про те, що показник не падає.

Окремо в опитуванні дослідили покупців на ярмарках і фестивалях — таких виявилося 6% від усіх респондентів. Серед них 76% прочитали хоча б одну книжку за рік, а 56% прочитали щонайменше п’ять книжок. Ця група купує більше за середнє: 80% придбали щонайменше п’ять книжок, не обов’язково саме на ярмарку. Серед покупців на ярмарках 76% — жінки, а найбільша вікова група — 30–39-річні (23%).

Підсумок: дані свідчать, що читання й купівля друкованих книжок в Україні поступово відновлюються після 2023 року, але зростання помірне й у межах похибки. Найактивніша аудиторія — молодь до 40 років, яка частіше купує книжки для дітей і художню літературу та дедалі більше користується онлайн-каналами. Водночас ці результати описують поведінку читачів, а не обсяги продажів, тож для оцінки ринку потрібні додаткові дані.