Українцем бути нелегко: що стоїть за вірусними віршами про сорти українців

Відео, яке шириться соцмережами, викликало хвилю обговорень. Жінка з яскравою помадою переповідає у віршованій формі старі наративи про те, що бути українцем нібито легко лише за певних обставин, зокрема коли в родині є дід із УПА. За кілька кліків можна з'ясувати, що авторка — колишня продюсерка розважальних телепроєктів, які створювали на олігархічних каналах, а також експертка з нумерології, що навчала «приваблювати ресурсних чоловіків».

Ця тема для неї не нова — вона вже кілька років тиражує подібні меседжі на різних платформах. Її позиція виглядає особливо цинічною на тлі того, що сама вона, судячи з біографії, походить із середовища, яке не мало жодного стосунку до боротьби за Україну. Люди, чиї діди справді воювали в УПА, часто отримували за це тюремні терміни, а не заводи чи орендні майданчики, які діставалися тим, хто вмів пристосовуватися за радянської влади.

Авторка відео намагається протиставити «справжніх» українців решті, але цей підхід ігнорує реальне різноманіття країни. Наприклад, на Сумщині на Різдво не ростуть білі гриби, зате там готують капустняк, куліш із кропом, печену гуску та паски з хрестами. Це не «меншовартісна» культура, а просто інша — і саме в цьому різноманітті сила України. Свято Миколая, яке авторка згадує як щось чуже, давно органічно увійшло в побут родин у всіх регіонах.

Подібні «поезії» у 2026 році — це радше спроба виправдати власну пасивність і небажання працювати над собою. Людина, яка десятиліттями жила з радянськими наративами, шукає відмовки, чому вона досі залишається «малоросом». Але бути українцем насправді складно не через походження чи регіон, а тому що це потребує свідомого вибору і внутрішньої роботи — інколи глобальної, і на це здатні не всі.