Українська мова за кордоном: де вона має офіційний статус і що це дає

У різних державах українська мова має різний правовий статус: десь її визнають мовою національної меншини, десь нею можна навчатися. Та в жодній країні наразі українська не є державною мовою всієї країни.

Перша країна, яку варто згадати, – Хорватія. Там українська офіційно входить до переліку територіальних мов, або ж мов національних меншин, якими можна проводити навчання. Держава гарантує представникам цих меншин можливість здобувати дошкільну, початкову та середню освіту рідною мовою. Втім, українська в Хорватії не є рівноправною офіційною мовою жодної місцевої громади. В останньому звіті Ради Європи про виконання Європейської хартії регіональних та міноритарних мов зазначено, що українська не перебуває в рівноправному офіційному використанні в жодній хорватській місцевій адміністративній одиниці.

Статус мови національної меншини українська має ще в низці європейських країн. Це означає, що її можна використовувати в культурному житті, освіті, засобах масової інформації та інших сферах відповідно до законодавства конкретної держави. Особливим прикладом є Румунія: там права українськомовних громадян захищаються законодавством, а українська громада може підтримувати культурні установи та освіту рідною мовою. У Словаччині українська також має статус мови національної меншини: там діють українські культурні та освітні установи, а держава забезпечує можливості для збереження мовної самобутності української громади.

У Польщі українська мова традиційно використовується українською національною спільнотою, а після початку повномасштабної війни кількість людей, які говорять українською, там значно зросла. Втім, офіційного статусу в цій країні українська не має.

Отже, попри відсутність статусу державної мови за кордоном, українська зберігає офіційне визнання як мова меншини в кількох країнах. Це дає змогу громадам підтримувати освіту, культуру та медіа рідною мовою, але не гарантує її рівноправного використання на місцевому рівні.