Україна на книжковому ярмарку у Франкфурті: що стоїть за національним стендом

Національний стенд розміститься у павільйоні 3.1 C13, а події триватимуть не лише там, а й на кількох інших сценах ярмарку. Свої книжки представлять 44 видавництва — від «Видавництва Старого Лева», «Віхоли», «Нашого Формату» й «Фоліо» до менших і спеціалізованих імпринтів, як-от ist publishing, Creative Women Publishing чи «Стилет і стилос». У програмі — презентації нових видань, значна частина яких є перекладами української літератури німецькою, зустрічі з письменниками, фахові дискусії та переговори з видавцями й літературними агентами з різних країн.

Ключова тема української програми — втрати, яких зазнала Україна та її книговидання внаслідок війни. «Українські видавці продовжують працювати в надзвичайно складних умовах, коли через російську агресію знищено мільйони книжок. Кожна українська книжка, представлена у світі, — доказ того, що наша культура жива і сильніша за війну», — зазначила Олександра Коваль, виконувачка обов’язків директора Українського інституту книги. Ці цифри мають цілком практичний вимір: у серпні 2026 року Коваль оцінювала, що на повторний друк знищених книжок може знадобитися до 1,5 млрд грн.

Організатори свідомо виводять розмову за межі суто літературних питань. Генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко розповів, що йдеться і про суспільно значущі теми — наслідки війни для культури, пам’яті та майбутнього суспільства. «Наша програма транслює просте й чітке повідомлення: українська література різноманітна, самобутня та вкорінена у власній багатовіковій традиції», — сказав він.

Серед конкретних подій — дискусія видавців «Основи», «Ранок» та «Жорж» про втрати й відновлення після ударів по книговидавничій інфраструктурі; презентація нового перекладу «Бабин Яр. Роман-документ» Анатолія Кузнєцова за участю Каті Петровської; розмова Артема Чеха, Мирослава Лаюка та Євгена Ліра про читання й письмо під час війни; дискусія Володимира Єрмоленка з Марсі Шор «Культура всупереч». Завершить ярмарок 11 жовтня дискусія про викриття тіньових мереж російського книговидання — live Osint case study за участю Артема Старосєка та Сергія Бескрестнова. Відкриття 7 жовтня відбудеться за участю посла України в Німеччині Олексія Макеєва та президента Frankfurter Buchmesse Юрґена Бооса.

Для українських видавців участь у Франкфурті — це насамперед доступ до міжнародного ринку прав і перекладів, тобто можливість перетворити культурну присутність на конкретні угоди. Програму Національного стенду спільно формують Український інститут книги, Goethe-Institut в Україні, Український інститут, Мистецький арсенал та Bundeszentrale für politische Bildung. Участь України стала можливою завдяки Міністерству культури України, Міністерству закордонних справ, Посольству України в Німеччині, Генеральному консульству у Франкфурті-на-Майні, а також Frankfurter Buchmesse, Börsenverein, The International Renaissance Foundation, Razom for Ukraine та іншим партнерам.

Отже, український стенд у Франкфурті — це не лише про книжки. Це спосіб показати міжнародній спільноті масштаб втрат галузі, заявити про її здатність відновлюватися і водночас вибудувати довготривалі зв’язки з видавцями та агентами, від яких залежить, скільки українських авторів урешті доходитимуть до іноземного читача.