На Тернопільщині викрили схему фіктивних висновків ЛКК: підозри отримали медики й посередники

За даними слідства, упродовж 2024–2026 років працівники комісії вносили до документів неправдиві відомості про стан здоров'я родичів військовозобов'язаних та їхню потребу в постійному сторонньому догляді. На підставі цих паперів чоловіки надалі уникали мобілізації.

Організаторкою схеми, за версією слідства, була голова лікарсько-консультативної комісії районної лікарні. Вона залучила до неї трьох членів комісії та двох посередників, які шукали "клієнтів" серед знайомих. Вартість оформлення одного висновку становила від 6 до 12 тисяч доларів. За три роки за цією схемою видали майже тисячу фіктивних документів ЛКК.

Під час обшуків за місцями проживання та роботи медиків і посередників вилучили медичну документацію, мобільні телефони та інші матеріали. Їх зараз досліджують слідчі.

Чотирьом медикам повідомили про підозру у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та службовому підробленні (ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України). Голові ЛКК додатково інкримінують сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон (ч. 2 ст. 332 КК України). Одному з посередників інкримінують ч. 1 ст. 114-1 КК України, іншому підозру оголосили заочно — за зловживання впливом (ч. 3 ст. 369-2 КК України).

Чотирьом медикам та одному з посередників суд уже обрав запобіжні заходи. Слідство триває: перевіряють можливу причетність до схеми інших працівників лікарні та службових осіб державних установ.

Для людей і країни ця справа має кілька вимірів. По-перше, вона показує, як корупція в медичній сфері може підривати мобілізаційні процеси: фіктивні висновки не лише давали окремим особам незаконну перевагу, а й створювали нерівність щодо тих, хто проходить комісії чесно. По-друге, масштаб — близько тисячі документів за три роки — свідчить про системний, а не поодинокий характер явища, що вимагає ретельнішої перевірки роботи подібних комісій в інших регіонах. По-третє, реакція правоохоронців і суду демонструє готовність реагувати на такі випадки, хоч остаточні висновки робити зарано: триває слідство, і підозри — це ще не вирок.

Подальший перебіг справи визначатиме, наскільки ефективно вдасться запобігати подібним схемам у майбутньому та чи буде покарання невідворотним для всіх причетних.