Супершпигун із Галичини: як Кривицький розкрив таємні плани Сталіна

У 1937 році радянський розвідник Вальтер Кривицький, який керував військовою розвідкою СРСР у Західній Європі, попросив політичного притулку у Франції. В обмін на захист він розкрив західним спецслужбам інформацію про кулуарні переговори між Москвою та Берліном, що відбувалися ще до офіційного підписання пакту Молотова–Ріббентропа. Крім того, Кривицький передав дані про понад сотню радянських шпигунів, які діяли в Європі.

10 лютого 1941 року в готелі Bellevue у Вашингтоні в кімнаті №532 знайшли тіло 40-річного чоловіка. Він помер від вогнепального поранення у скроню. Поруч лежав пістолет Colt 38-го калібру, а на столі — три прощальні листи. Гість був зареєстрований під справжнім ім'ям — Самуїл Гінзберг, проте раніше він був відомий як Вальтер Кривицький.

Кривицький усвідомлював, що керівництво радянських спецслужб не пробачить йому зради. Він неодноразово попереджав свого адвоката та друзів: «Якщо вони коли-небудь спробують довести, що я вкоротив собі віку, не вірте». Ці слова стали ключем до розуміння можливої справжньої причини його смерті.

Обставини загибелі колишнього розвідника досі викликають питання. Слідчі того часу кваліфікували подію як самогубство, однак знайомі Кривицького наполягали на версії ліквідації з боку радянських агентів. Історія галичанина, який став одним із найцінніших перебіжчиків для Заходу, залишається прикладом того, як особиста драма може переплестися з великою політикою напередодні Другої світової війни.

Для України ця історія важлива не лише як епізод світової розвідки, а й як нагадування про складні шляхи людей із Галичини, які опинялися в епіцентрі глобальних конфліктів.