Бідність в Україні: 41,6% громадян не можуть дозволити собі лікування

Під час круглого столу, присвяченого викликам бідності, Ольга Голубовська наголосила, що інфекційні захворювання є соціально залежними і завжди загострюються в періоди суспільних потрясінь. Вона зауважила, що йдеться не лише про добробут окремих людей, а про основу біобезпеки всієї держави.

За її словами, лікарі щодня стикаються з ситуаціями, коли пацієнти з обмеженими ресурсами відмовляються від лікування, щоб не розоряти сім'ї, навіть коли хвороба є виліковною. Ситуацію погіршує закриття значної кількості лікарень, що змушує людей витрачати додаткові кошти на транспорт, та масові скорочення медичного персоналу. Окремо Голубовська розкритикувала державні програми забезпечення ліками: гарантовані пакети не відповідають реальним потребам лікування, а в стаціонарах часто відсутні сучасні препарати, що робить терапію неефективною.

Народний депутат Сергій Козир звернув увагу на відсутність комплексної державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб. Він навів дані, що кількість бездомних в Україні зросла на 46%, і 40% з них — це переселенці. З огляду на загострення ситуації в Слов'янську та Краматорську, держава може зіткнутися з новою хвилею переміщення понад 90 тисяч людей, а наявні 71 тисяча місць тимчасового проживання існують лише на папері.

Народна депутатка Леся Забуранна підтвердила, що рівень бідності з початку повномасштабного вторгнення зріс удвічі. На прикладі свого округу в Києві вона розповіла, що навіть мешканці столиці та майже 450 тисяч ВПО можуть дозволити собі лише частину необхідного продуктового кошика. Парламентарка ініціювала перегляд соціальних стандартів, зокрема зміну політики ПДВ на продукти харчування та ліки.

Підсумовуючи, експерти закликають владу не лише збільшувати фінансування, а й налагодити ефективну організацію медичної допомоги та соціального захисту, адже вчасне лікування запобігає інвалідності та дозволяє людям продовжувати працювати на благо країни.