Сухопутний коридор: чому перевезення через окуповані території коштують дедалі дорожче

За даними Центру вивчення окупації Петра Андрющенка, один із перевізників розповів, що його чистий заробіток за одну поїздку становить від 200 до 400 тисяч російських рублів — це приблизно 104–208 тисяч гривень. Ідеться саме про прибуток, який залишається після витрат на транспорт, пальне та забезпечення в дорозі, а не про загальну виручку від рейсу.

За оцінкою Центру, у вартість таких перевезень фактично закладають ризики, пов'язані з проходженням небезпечного маршруту та можливим ураженням. Логіка тут пряма: що вищою є небезпека на сухопутному коридорі, то дорожче обходиться кожна поїздка. Відповідно, зростання вартості перевезень позначається і на кінцевих цінах товарів, які доставляють цим маршрутом.

Контекст для розуміння цих цифр важливий. Окупанти періодично перекривають траси «Маріуполь-Донецьк», «Маріуполь-Волноваха» та «Новоазовськ-Маріуполь» через загрозу ударів Сил оборони України. Кожне таке перекриття — це не просто логістична незручність, а й додатковий тиск на ціни та на доступність товарів для людей, які залишаються на окупованих територіях.

Для мешканців це означає, що навіть базові речі можуть коштувати дорожче, адже транспортні витрати перекладають на покупця. Для самої окупаційної системи такий стан речей теж показовий: вона неспроможна забезпечити безпечну й передбачувану логістику, тому змушена платити за неї підвищену ціну — грошима, часом і ризиком для тих, хто цим займається.

Підсумок: високі заробітки перевізників на сухопутному коридорі — це не ознака стабільності, а прямий наслідок небезпеки. І чим далі триватиме ця ситуація, тим дорожчим ставатиме кожен рейс — а отже, і кожен товар на полицях.