Справа Крупи: суд у ВАКС почав розгляд справи про 160 мільйонів

21 вересня Вищий антикорупційний суд проводить підготовче засідання у справі колишньої керівниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, її чоловіка Володимира та сина Олександра. Їх обвинувачують у незаконному збагаченні на 160 мільйонів гривень.
Підготовче засідання — це етап, на якому суд перевіряє готовність справи до розгляду по суті, вирішує процедурні питання та узгоджує порядок дослідження доказів. Сам по собі він не означає винесення вироку, але від нього залежить, як швидко справа перейде до розгляду по суті.
Тетяну Крупу обвинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу: легалізація майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209), декларування недостовірної інформації (ч. 2 ст. 366-2) та незаконне збагачення (ст. 368-5). Санкції цих статей передбачають широкий діапазон покарань — від штрафу у 102–136 тисяч гривень або громадських робіт до позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна. Її чоловікові та синові інкримінують пособництво у легалізації майна й незаконному збагаченні, а також декларування недостовірної інформації.
За версією слідства, Тетяна Крупа незаконно збагатилася на 160 мільйонів гривень, залучивши до схеми рідних. Розслідування тривало близько року: у жовтні 2024-го ДБР повідомило про викриття, а в жовтні 2025-го НАБУ й САП завершили досудове розслідування. Під час обшуків у родини вилучили майже 6 мільйонів доларів готівкою, брендові прикраси та коштовності. За даними правоохоронців, родині належать 30 об'єктів нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітних авто, корпоративні права на 48 мільйонів гривень і готельно-ресторанний комплекс площею майже 3 тисячі квадратних метрів. За кордоном — нерухомість в Австрії, Іспанії та Туреччині, а на валютних рахунках — близько 2,3 мільйона доларів. Ці статки не були внесені до щорічних декларацій.
Окремий аспект справи — запобіжний захід. Спочатку Печерський райсуд Києва обрав Крупі тримання під вартою із заставою у понад 500 мільйонів гривень, згодом сума зменшилася до 20 мільйонів. У вересні 2025 року ВАКС змінив запобіжний захід на заставу, посилаючись на граничний 12-місячний строк тримання під вартою під час досудового розслідування, та зобов'язав носити електронний браслет. Після 11 місяців під вартою Крупу випустили, а заставу внесли 11 вересня 2025 року. У серпні 2026-го їй уже вшосте продовжили строк дії процесуальних обов'язків.
Для громадськості ця справа важлива не лише сумами. Йдеться про систему медико-соціальної експертизи, яка визначає статус інвалідності, — а отже, про доступ до соціальних гарантій і про те, як цей статус міг використовуватися для ухилення від військової служби. Те, наскільки прозорим і швидким буде судовий розгляд, впливатиме на довіру до антикорупційних інституцій загалом.
Подальший хід залежить від рішень підготовчого засідання: якщо процесуальних перешкод не виявиться, суд перейде до розгляду доказів по суті. Саме на цьому етапі сторони представлять свої версії, а обвинувачені матимуть можливість їх оспорити.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Збитки довкіллю від війни зросли на ₴58,5 млрд за тиждень
- Санкції ЄС без Кирила, втрати металургів і втрати оборони: підсумки дня
- Новий штраф в Україні: 51 тисяча гривень — за що можуть покарати
- Львів судитиметься з ДІАМ через дозвіл на самобуд
- День Незалежності: світ підсвітив символи у синьо-жовтих кольорах






