Справа Галущенка: адвокат вказує на системні проблеми антикорупційного суду

29 липня Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення, продовживши строк досудового розслідування у справі колишнього міністра енергетики Германа Галущенка до 10 жовтня 2026 року. Це рішення, а також низка інших ухвал Апеляційної палати ВАКС викликали жваву дискусію серед юристів.

Адвокат Євген Солодко у своєму блозі звернув увагу на процесуальні порушення. Він нагадав, що 15 лютого 2026 року Галущенку оголосили підозру у створенні злочинної організації та легалізації майна, а суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою 426 млн грн. На думку захисника, вимога САП щодо такого розміру застави була радше піар-кроком, аніж юридичною необхідністю, проте провадження привернуло увагу міжнародних моніторингових місій.

«Без міністра це було б звичайне провадження, а з міністром – це вже "топ-корупція" та додатковий піар. Але навіть експерти IAC ISHR вказали на сумніви в обґрунтованості підозри та непропорційність застави», – зазначає Солодко. Міжнародні спостерігачі наголосили на необхідності індивідуалізації ризиків для кожного підозрюваного та перевірки достатності доказів національним судом.

Особливе занепокоєння захисника викликає поведінка суду. Захист Галущенка заявив про системні випадки, які ставлять обвинувачення у привілейоване становище. Зокрема, суддя відхилив ключові клопотання про витребування первинних матеріалів справи, але водночас задовольнив клопотання детектива НАБУ про долучення документів, датованих днем засідання. «Це нівелює принцип змагальності», – наголошує адвокат.

Солодко також послався на думки правозахисника Євгена Захарова та адвоката Тараса Баранова, які публічно заявляють, що Апеляційна палата ВАКС часто виконує функцію «другого обвинувача», підіграючи прокурорам САП. Захисник резюмує: якщо ефективність антикорупційної вертикалі вимірювати кількістю гучних підозр, а не якістю доведених у суді справ, то довіра до системи лише падатиме.