«Смерть їй личить»: як чорна комедія 1992 року стала класикою

Фільм «Смерть їй личить» вийшов на екрани у 1992 році. Його режисером став Роберт Земекіс, а головні ролі виконали Меріл Стріп, Голді Гоун, Брюс Вілліс та Ізабелла Росселліні. За жанром це чорна комедія з елементами фентезі та горору, яка на IMDb має оцінку 6,7.

Сюжет обертається навколо акторки Медлін Ештон, яка панічно боїться старіння і давно ворогує з колегою Гелен Шарп. Обидві жінки дізнаються про зілля, що дарує вічну молодість і безсмертя. Однак безсмертя виявляється з підступом: померти героїні не можуть, але отримати перелом шиї чи діру в животі — легко. Мрія про вічну молодість швидко обертається абсурдом.

Для 1992 року стрічка була технічно складною. Над візуальними ефектами працювала Industrial Light & Magic, поєднуючи грим, механічні конструкції та ранню комп'ютерну графіку. Саме за спецефекти фільм згодом отримав «Оскар». Меріл Стріп згадувала, що зніматися було виснажливо: актори часто грали перед синім екраном, мусили точно повторювати рухи за позначками, а не за партнерами. Особливо складними були сцени з перекрученою шиєю Медлін.

Знаменита бійка між Медлін і Гелен виявилася небезпечною і поза сценарієм. Під час одного з дублів Стріп випадково вдарила Голді Гоун лопатою по обличчю, залишивши невеликий шрам. Ще один курйоз — сцена миттєвого омолодження Медлін, для якої створили пневматичний бюстгальтер, що мав механічно змінювати форму грудей. Ефект вийшов недостатньо переконливим, тож сцену зробили простіше.

Фінал фільму повністю перезнімали. У початковій версії була героїня Трейсі Уллман, з якою Ернест починав нове життя. Через 27 років Медлін і Гелен мали зустріти його старим, але щасливим. Після тестових показів цю лінію вирізали, залишивши значно чорнішу кінцівку.

Отже, «Смерть їй личить» — приклад того, як технічний експеримент і абсурдний гумор зрештою перетворюються на культове кіно, а прохолодний прийом критиків не заважає фільму залишатися впізнаваним десятиліттями.