Дефіцит продуктів у Києві: що показало опитування і що кажуть у міністерстві

Опитування, проведене серед жителів столиці, засвідчило, що більшість респондентів не стикалася з нестачею товарів на полицях. «У тих супермаркетах, що є в моєму районі, я не бачу дефіциту», — так описала ситуацію одна з киянок. Чимало опитаних також заявили, що не планують створювати запаси на зиму.

Попри це, частина мешканців міста вже подбала про резерв. Йдеться про продукти тривалого зберігання — рис, гречку, вермішель, олію — та ліки. Одна з респонденток розповіла, що придбала 12 кілограмів перловки, але пояснила це не власними харчовими запасами, а наміром підгодовувати птахів узимку.

Така розбіжність між побутовим досвідом і загальнодержавною картиною має пояснення. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що дефіциту харчів в Україні немає, проте окремі категорії товарів можуть зникати з полиць частіше за інші. Передусім це продукція, яку потрібно швидко реалізовувати, — овочі та фрукти.

За словами міністра, Україна спроможна повністю забезпечити себе продовольством за більшістю позицій. Ризики ж пов'язані насамперед з імпортом: раніше частину закордонної продукції завозили великими партіями до розподільчих центрів, де вона накопичувалася, а вже звідти потрапляла до магазинів. Порушення цієї логістики позначається на доступності окремих товарів.

Для споживача з цього випливає кілька практичних висновків. По-перше, ситуація на полицях залишається стабільною за базовими позиціями, тому ажіотажні закупівлі не мають сенсу. По-друге, найуразливішими є швидкопсувні групи — саме там перебої можливі найчастіше. По-третє, помірний запас продуктів тривалого зберігання та ліків залишається розумним кроком на випадок ускладнення логістики, але не замінює звичайного планування витрат.

Отже, масового дефіциту в столиці наразі не спостерігається, і більшість киян цього не відчуває. Водночас окремі товарні групи залишаються вразливими до збоїв у постачанні, а частина містян обирає стратегію невеликих запасів. Ключовим чинником залишається не наявність продуктів у країні загалом, а здатність логістики довозити їх до конкретного магазину.