Шведський інвестор Карл Стурен ініціював міжнародний спір з Україною: що це означає

Про це Стурен повідомив на брифінгу, зазначивши, що заяву подано згідно зі статтею 8 угоди між урядом України та Шведським королівством про сприяння і взаємний захист інвестицій, підписаної 15 серпня 1995 року. За його словами, ця угода своєю чергою підпадає під статтю 26 Енергетичної хартії.

Суть претензій інвестора стосується не самого результату комерційного спору зі страховиком, а того, як цю справу розглядала українська судова система. У повідомленні, за словами Стурена, йдеться про те, що дії та бездіяльність України через її судову систему кваліфікуються як відмова у правосудді та порушення положень щодо захисту інвестицій, передбачених цими договорами та звичаєвим міжнародним правом.

Передісторія спору така: компанія Vindkraft, яку представляє Стурен, після початку повномасштабного вторгнення та окупації лівобережної частини Херсонської області втратила розташовані там вітрові електростанції. Активи були застраховані від знищення або втрати внаслідок воєнних ризиків у страховій компанії UNIQA. Після відмови у виплатах Vindkraft звернулася до українських судів із двома позовами на загальну суму понад 10 млрд грн. Суд першої інстанції ухвалив рішення на користь компанії, проте після кількох переглядів справи вона зрештою програла у Верховному Суді. Стурен наполягає, що під час розгляду мали місце процесуальні порушення.

Окремо інвестор заявив про можливе втручання посольства Австрії, оскільки UNIQA є страховою групою австрійського походження. Водночас він наголосив, що предметом міжнародного спору є саме дотримання процесуальних прав сторін і справедливий, послідовний розгляд справи, а не комерційний результат тяжби зі страховиком.

Що це означає для України. Інвестиційний спір за двосторонньою угодою про захист інвестицій — це механізм, який дає іноземному інвестору змогу вимагати компенсації від держави, якщо він вважає, що його права порушені на рівні судової чи адміністративної системи. Для України, яка зараз активно працює над залученням зовнішніх інвестицій і відбудовою, такі провадження важливі не лише сумами потенційних вимог, а й репутаційним сигналом: інвестори оцінюють передбачуваність і незалежність судової системи як один із ключових ризиків.

Водночас сам Стурен наголосив, що подання повідомлення не означає неможливості мирного врегулювання. За його словами, мета заяви — надати Україні чітке викладення суті спору та можливість його розв'язання, і він уже запропонував розпочати негайні консультації та переговори з представниками держави.

Таким чином, наразі йдеться радше про початок формальної процедури, ніж про фінальне рішення проти України. Якщо сторони не дійдуть згоди на етапі консультацій, спір може перейти до міжнародного арбітражу, і тоді питання вже стосуватиметься не лише одного бізнесу, а й того, наскільки українська судова практика відповідає міжнародним стандартам захисту інвестицій.