11 років за пости: у РФ засудили заступника голови «Яблука»

Вирок ухвалили за сукупністю двох статей — про «дискредитацію армії» та «воєнні фейки». Як пояснюють правозахисники, до цього додали й попереднє покарання за так званою «іноагентською» статтею, яке Шлосберг уже отримав раніше.

Справу про «фейки» відкрили через репост у Telegram-каналі політика, зроблений 25 лютого 2022 року. Тоді він опублікував матеріал «Еха Москви» з обкладинкою британської газети Daily Mirror, на якій були зображені закривавлена жінка та президент РФ Володимир Путін із підписом «Її кров… Його руки». Звинувачення у «дискредитації армії» стосується відео з дебатами Шлосберга та історика Юрія Пивоварова, опублікованого в соцмережі «Однокласники». На них політик висловлювався за швидке припинення вогню в Україні.

Сам Шлосберг наполягає, що репост зробив ще до того, як у РФ з'явилася стаття про «фейки». Стосовно дебатів він зазначав, що слова, які йому інкримінують, насправді належать опоненту, із позицією якого він сперечався.

Судовий процес також викликав питання щодо дотримання прав підсудного. За даними медіа, усі три адвокати Шлосберга не змогли бути присутніми на засіданні, однак суддя відмовилася переносити його та призначила іншого захисника, попри заперечення підсудного.

Раніше, у листопаді 2025 року, Шлосберг уже отримав 420 годин обов'язкових робіт у справі про невиконання обов'язків «іноагента». Цей статус йому присвоїли у 2023 році.

«Яблуко» залишається єдиною в Росії партією, яка відкрито виступає проти війни. Її члени підтримують припинення вогню, дипломатичне врегулювання та мир, а також виступають проти ядерної війни й політичних репресій. У серпні цього року партію зняли з виборів до Держдуми — Верховний суд РФ задовольнив позов партії «Родіна», яка звинуватила «яблучників» в екстремізмі та порушенні авторських прав. Це перший випадок у сучасній історії Росії, коли зареєстровану для участі у виборах партію виключають із бюлетеня.

Таким чином, вирок Шлосбергу став черговим етапом тиску на опозиціонерів, які залишилися в Росії та не змінили своєї публічної позиції. Для російської політичної системи це означає подальше звуження простору для легальної критики війни.