«ШаРись PRO MK19» пройшов кодифікацію: що змінить готовий ударний комплекс для війська

Кодифікація означає, що комплекс внесено до офіційного переліку озброєння, яке держава може закуповувати й передавати в частини. Для Roboneers це не просто формальність: компанія фактично отримала підтвердження, що її наземний робот і бойовий модуль працюють як єдина система, а не як окремі вироби, які військові мусять доводити до ладу власними силами.

До складу комплексу входять три ключові елементи. Це наземна платформа «Рись PRO», дистанційно керована турель «Шабля MK19 (М)» під 40-мм автоматичний гранатомет, а також сам гранатомет — український AGL-53 або американський MK19 чи його аналог. Додаються комплект акумуляторів і засоби керування для розрахунку з двох операторів. Раніше підрозділи нерідко отримували роботизовані платформи без озброєння і потім окремо шукали, чим їх оснастити. Тепер на місці мають готову ударну одиницю, яку можна розгорнути приблизно за 10 хвилин.

За характеристиками комплекс розрахований на середню дистанцію. Ефективна дальність ураження сягає 1500 метрів. Турель веде вогонь із наведенням за заданими координатами, горизонтальне наведення — до 160°, вертикальне — від -10° до +65°. Платформа долає 70–85 км твердим покриттям і 25–35 км пересіченою місцевістю на одному заряді, рухається до 5 годин, а в режимі очікування витримує до 85 годин. Швидкість — 12 км/год асфальтом і 6–8 км/год бездоріжжям.

Важлива не лише «залізна» частина, а й сам підхід до платформи. «Рись PRO» задумана як конструктор: підрозділ має одну машину і змінює її конфігурацію під конкретне завдання. З модулем «Шабля MK19 (М)» це вогнева підтримка й подавлення позицій, без турелі — логістика з доставкою боєприпасів, води чи провіанту, розвідка з оптикою та сенсорами або евакуація поранених. Такий підхід компанія вже відпрацьовувала на турелі «Шабля К-2» зі спареними АК-74 для ближнього бою, але нова система закриває середню дистанцію і виступає цілісним бойовим комплексом.

Для війська це передусім питання ризику для людей. Мінімальний розрахунок із двох операторів і дистанційне керування зменшують потребу посилати піхоту під вогонь. Водночас кодифікація не рівнозначна масовим поставкам: вона лише відкриває шлях до закупівель. Наскільки швидко такі комплекси з'являться в бригадах, залежатиме від фінансування, виробничих потужностей і того, чи зможе компанія масштабувати випуск.

Кодифікація «ШаРись PRO MK19» показує напрям, у якому рухається українське озброєння: не окремі зразки, а інтегровані системи, готові до серійного виробництва. Питання лишається в темпах — чи встигне виробництво за потребами фронту.