Розлив російської нафти біля Оману: пляма сягнула сотень квадратних кілометрів

10 серпня оманська влада вперше розкрила деталі екологічної катастрофи та підтвердила спроби локалізувати витік поблизу островів Халланіят. Нафтова пляма простяглася на північний схід, у напрямку узбережжя, і в окремих місцях підійшла до нього на відстань лише сім кілометрів.

Судно Caroline Bezengi, яке перевозило російське паливо, потрапило під санкції Євросоюзу та Великої Британії ще раніше. Проблеми на борту виникли 8 червня поблизу єменського порту Мукалла. За даними джерел у ЗМІ, попередньо йшлося про вибух, але точна причина пошкодження танкера досі не встановлена. Останній сигнал у публічній системі відстеження AIS судно подало 11 червня біля узбережжя Ємену.

Інцидент увиразнив проблему так званого тіньового флоту, який Росія використовує для обходу західних обмежень на експорт нафти. До нього зазвичай входять старі танкери з поганим технічним станом, що суттєво підвищує ризик аварій та розливів сировини. При цьому європейські країни досі не змогли повністю заборонити такі перевезення.

Спочатку ідея потребувала погодження на рівні G7, а коли ця умова стала необов'язковою, проти виступили Греція та Мальта. Середземноморські держави побоюються, що посилення санкцій зашкодить їхнім судноплавним галузям, а частину ринку перехоплять конкуренти. Показово, що саме грецькі компанії за останні три роки найбільше заробили на транспортуванні російської нафти — щонайменше 3,8 мільярда доларів.

Цей розлив стає черговим прикладом того, як спроби обійти санкції обертаються екологічними наслідками для регіону. Поки влада Оману намагається локалізувати забруднення, питання про запровадження жорсткіших правил для тіньового флоту залишається відкритим.