Розкол у «коаліції охочих»: хто замінить Макрона і Стармера

Після зміни прем'єр-міністра у Великій Британії та наближення завершення каденції президента Франції Еммануеля Макрона європейські дипломати дедалі більше занепокоєні майбутнім «коаліції охочих». Цей формат, створений тандемом Кіра Стармера і Макрона, об'єднує понад 30 держав для координації військової допомоги Україні та спільних безпекових ініціатив.

Головним ризиком називають можливий перегляд курсу Парижа після виборів. Букмекерською фавориткою президентських перегонів вважається лідерка ультраправих Марін Ле Пен, яка обіцяла вивести Францію з військового командування НАТО, скасувати санкції проти Росії та домагатися завершення війни на умовах Москви. Її ймовірний суперник Жан-Люк Меланшон також виступав за вихід країни з Альянсу. Британські посадовці вже аналізують, як такий сценарій вплине на взаємодію союзників та обмін розвідданими. Один із західних чиновників назвав прихід до влади таких політиків «великою проблемою» для НАТО.

Потенційним наступником Макрона в ролі європейського лідера називають канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, однак його позиції ослаблені внутрішньополітичними суперечками. Депутат Бундестагу від ХДС Родеріх Кізеветтер заявив, що в німецьких політичних колах досі існує «московський зв'язок», яким пояснюється небажання Берліна передати Україні ракети Taurus та конфіскувати судна російського тіньового флоту. «Мерц теж має боротись із цим московським зв'язком», — наголосив він, розкритикувавши також рішення канцлера не обмежувати пересування російських дипломатів у Шенгенській зоні та не закривати «Російський дім» у Берліні. «Це не лідерство. Хто тоді може очолити Європу? Нам потрібен Черчилль. У нас було кілька “черчиллівських моментів”, але свого Черчилля в Європі поки немає», — додав Кізеветтер.

Польща та Італія також навряд чи візьмуть на себе провідну роль: прем'єри Дональд Туск і Джорджа Мелоні публічно відмовляються відправляти війська в Україну, а в обох країнах наступного року відбудуться вибори. Водночас новий британський прем'єр Енді Бернем провів першу міжнародну зустріч саме з Володимиром Зеленським, підтвердивши готовність Лондона підтримувати Україну та НАТО. Раніше з «коаліції охочих» вийшла Болгарія — Софія заявила, що більше не братиме участі в ініціативах із військової допомоги Україні.

Розмивання лідерства в Європі відбувається в момент, коли Україна критично потребує консолідованої підтримки. Без чіткого політичного ядра «коаліція охочих» ризикує втратити здатність ухвалювати рішучі рішення, а її учасники — скоординовано реагувати на виклики безпеки. Найближчі місяці покажуть, чи знайдеться в Європі новий лідер, здатний об'єднати союзників навколо України.