Як тхори з острова Ратлін мало не знищили колонію птахів і що з цим зробили

Історія Ратліна — класичний приклад того, як спроба вирішити одну екологічну проблему створює іншу, часом серйознішу. У середині 1980-х років на острів завезли тхорів, щоб скоротити популяцію кроликів. Однак хижаки швидко адаптувалися до нових умов, сформували стійку дику популяцію і переключилися на інший вид здобичі — морських птахів.

Наслідки виявилися катастрофічними. На Ратліні гніздиться понад 250 тисяч морських птахів — тупиків, кайр, гагарок, буревісників, бакланів та інших видів. Тхори полювали на яйця, пташенят і навіть дорослих особин. Зафіксовано випадок, коли один тхір за два дні вбив 27 дорослих птахів. Це створювало критичну загрозу для всієї колонії.

Вивести тхорів виявилося складно через складний рельєф острова — великі скелі та важкодоступні ділянки ускладнювали пошук хижаків. До того ж вони встигли прожити тут кілька десятиліть. У 2021 році стартував природоохоронний проєкт, головною метою якого було повне знищення популяції. Фахівці використовували пастки, камери, тепловізійні дрони, а також спеціально навченого собаку-детектора. Після основного етапу вилову територію продовжували моніторити, оскільки навіть кілька особин, що залишилися, могли відновити популяцію.

23 березня 2026 року Ратлін офіційно оголосили вільним від здичавілих тхорів. Перші результати вже помітні: буревісники, які не гніздилися на острові 20 років, знову почали розмножуватися. Природоохоронці продовжують моніторинг і посилюють біобезпеку, щоб запобігти поверненню хижаків.

Однак боротьба з інвазивними видами на острові не завершена. Тепер екологи зосередилися на бурих щурах, які також загрожують яйцям і пташенятам місцевих птахів. Ця ситуація вкотре демонструє, як втручання людини в природні екосистеми може мати довготривалі й непередбачувані наслідки.