Прощання з Миколою Карпюком у Києві: що означає ця втрата для України

У п'ятницю, 25 вересня, столиця проводитиме в останню путь Миколу Карпюка. О 14:00 труна вирушить з моргу на вулиці Чорних Запорожців, 26. О 14:30 у Михайлівському Золотоверхому соборі відбудеться чин поховання та заупокійна служба. О 16:00 на Майдані Незалежності розпочнеться загальноміське прощання, після якого тіло поховають на Байковому кладовищі.

Постать Карпюка поєднує кілька важливих ліній новітньої української історії. Він був співзасновником УНА—УНСО — організації, що з початку 1990-х формувала один із найбільш радикальних націоналістичних напрямів у політичному житті країни. Згодом цей досвід став основою для участі багатьох її представників у добровольчих батальйонах і в російсько-українській війні.

Окремий розділ біографії Карпюка — полон. У березні 2014 року його викрали російські спецслужби. У 2016 році Верховний суд РФ засудив його до 22,5 років ув'язнення за сфабрикованими звинуваченнями. Amnesty International назвала цю справу пародією на правосуддя. Додому Карпюк повернувся у вересні 2019 року в результаті обміну полоненими.

Для суспільства ця історія має кілька вимірів. По-перше, вона нагадує про долю українців, які пройшли російські катівні й повернулися, щоб продовжити боротьбу. По-друге, вона показує, як ветерани націоналістичного руху 1990-х стали основою для сучасного українського спротиву. По-третє, загибель Карпюка на фронті — ще один приклад того, що війна забирає людей, чиї біографії вже стали частиною національної пам'яті.

Микола Карпюк був уродженцем Рівненщини. Церемонія прощання в Києві відбувається за участі міської влади та громадськості, що свідчить про визнання його внеску на державному рівні. Поховання на Байковому кладовищі закріплює цю пам'ять у просторі столиці — поруч із іншими похованнями, які українці вважають місцями національної шани.