Підземні цехи в «Алабузі»: чому удари по цьому об'єкту втрачають сенс

Супутникові знімки, оприлюднені 19 вересня, засвідчили: на території особливої економічної зони «Алабуга» в Татарстані з'явилися нові підземні виробничі приміщення. Аналітики Dnipro Osint, які опрацювали ці знімки, припускають, що там можуть виготовляти ударні безпілотники Shahed. Йдеться про площу близько 42 тис. м² підземного простору, а в південній частині зони вже зведено кілька великих корпусів.

Причину таких змін, імовірно, слід шукати в попередніх атаках. За версією Dnipro Osint, перенесення виробництва під землю могло початися саме після перших українських ударів по «Алабузі». Водночас росіяни не лише ховають потужності, а й розосереджують їх та посилюють охорону. Про будівництво підземних цехів написав і Z-паблік «Военный Осведомитель», зазначивши, що така інфраструктура ускладнить ураження об'єктів українськими безпілотниками та крилатими ракетами.

Що це означає для України? Передусім те, що масштабні удари по одному майданчику втрачають ефективність. Як зауважують в Dnipro Osint, реалістичнішим виглядає націлювання на весь ланцюг виробництва: порохові заводи, де виготовляють бойові частини, хімічні підприємства з ключовими компонентами та «ВНИИР-Прогресс», який робить антени, що дають «шахедам» змогу працювати здебільшого без впливу української електронної боротьби.

Водночас аналітики визнають: «Алабуга» виробляє майже все необхідне на місці. «І чесно кажучи, я не бачу, щоб ми могли знищити об'єкт такого масштабу нашими поточними можливостями», — зазначають вони. Це не означає відмови від ударів як такої — йдеться про перерозподіл зусиль і вибір цілей, які дають максимальний ефект за наявних засобів.

Контекст підтверджує масштаб виробництва. Район поблизу Єлабуги неодноразово зазнавав атак БПЛА. У липні 2025 року пропагандистський телеканал «Звезда» показав завод у «Алабузі» у сюжеті про виробництво Shahed, а ще раніше повідомлялося, що Росія стрімко розширює ці потужності.

Отже, підземні цехи — це відповідь на спроби України дістати виробництво дронів. Для Києва це сигнал: ефективність кампанії ударів залежатиме не від кількості атак на відомі об'єкти, а від здатності бити по суміжних ланках — постачанню компонентів, хімії та електроніці, без яких «шахеди» не летять.