Підземні сховища пального: чи врятує децентралізація від ударів РФ

За словами експерта, підземне зберігання пального є єдиним виходом у ситуації, коли ворог систематично б'є по наземних резервуарах. Він зазначив, що держава та приватні компанії вже частково працюють у цьому напрямку, однак будівництво такої інфраструктури обходиться щонайменше вдвічі дорожче за традиційні наземні сховища.

Куюн наголошує, що наразі відсутня державна підтримка проєктів — немає навіть спрощення процедур погодження документації, не кажучи про пільгове кредитування. Він пропонує не зосереджуватися на великих об'єктах, які вразливі до комплексних ракетних ударів, а будувати розосереджені сховища об'ємом 3–10 тисяч кубометрів. Це, на його думку, створить стійкішу систему, хоча потребуватиме півтора-два роки на реалізацію.

Окремо експерт радить поширювати практику створення запасів пального серед населення, муніципалітетів та бізнесу. Такий розподілений резерв допоможе уникнути ажіотажу та різкого навантаження на систему постачання під час криз.

Куюн також звертає увагу на погіршення ситуації на півдні України. Росіяни атакують міст у Маяках на трасі з Рені, а також цистерни з олією на цьому ж маршруті. На його думку, південний напрямок постачання пального фактично втрачається, що перекладає все навантаження на перевантажений сухопутний кордон. Це робить систему менш диверсифікованою та збільшує ризики.

Водночас Нафтогазова асоціація України вже звернулася до уряду з пропозицією надати паливному бізнесу доступ до кредитів під 10% для реконструкції нафтобаз та створення підземних резервуарів. Ініціатива передбачає розширення дії постанови Кабміну №594 на всі види підприємництва.

Підсумовуючи, фахівець зауважує, що система постачання пального стає дедалі вразливішою, тож децентралізовані підземні сховища — не розкіш, а необхідність для енергетичної стійкості країни.