Підземний лабіринт у лісах Полісся: що насправді ховається під норами
Працівники Національного природного парку «Пуща Радзівіла» під час рейду натрапили на майстерно вириті входи до підземних сховищ. За формою та розмірами нір фахівці припускають, що їхніми господарями можуть бути борсук або лисиця.
Сама по собі нора — це не просто отвір у ґрунті. Для одних тварин вона є постійним житлом, для інших — укриттям від небезпеки, місцем для вирощування потомства або перечікування негоди. Відтак кожен такий вхід у землю означає, що поруч існує ціла система, непомітна для випадкового перехожого.
Найвідоміший «будівельник» поліських лісів — борсук. Завдяки сильним лапам і довгим кігтям він здатен вирити не одну коротку нору, а справжнє підземне містечко з ходами, камерами та численними входами. У таких поселеннях тварини живуть роками, поступово розширюючи й ремонтуючи своє житло, а поряд із основним помешканням нерідко з'являються тимчасові нори, до яких ведуть протоптані стежки — до місць годівлі чи водойм. Харчується борсук не лише тваринною їжею: у його раціоні є комахи, черв'яки, жаби та дрібні тварини, а також ягоди, плоди й коріння. Наприкінці літа та восени він особливо активно готує підземне житло до зими — спостереження в НПП «Пирятинський» показали, що в цей період борсуки чищать нору та оновлюють підстилку.
Другий імовірний мешканець — лисиця. Вона вміє рити сама, але часто займає вже готові сховища, зокрема борсучі. Лисяча нора зазвичай має кілька входів, що ведуть до підземних камер, тож у разі небезпеки тварина має запасний вихід. Такі нори трапляються не лише в глибині лісу, а й на схилах ярів, пагорбів та узліссях — там, де менший ризик затоплення талими чи дощовими водами. Дослідники описували лисячі нори, які мали до 27 виходів.
Підземне житло не завжди належить одному виду. Фахівці фіксували випадки, коли лисяча та борсуча присутність була пов'язана з однією системою нір. Під час спостережень у НПП «Пирятинський» біля головної борсучої нори фотопастка зафіксувала одразу 19 видів тварин, а серед найактивніших відвідувачів були борсук і лисиця. Тобто звичайна дірка в землі може виявитися входом у справжній підземний лабіринт, навколо якого вирує життя.
Попри природну цікавість, у «Пущі Радзівіла» радять не намагатися з'ясувати, хто саме живе в норі. Не варто підходити близько, шуміти біля входу, заглядати всередину чи просовувати туди руки. Для дикої тварини це її дім, і несподівана поява людини може обернутися сильним стресом. Найкращий спосіб побачити загадковий підземний світ Полісся — спостерігати здалеку: можливо, наступного разу біля входу залишаться сліди лап або з'явиться його мовчазний господар.
