У Львові перепоховали Марію Федак: що це означає для родини та міста

Прощання розпочалося в Гарнізонному храмі святих Петра і Павла, а згодом міська церемонія відбулася на площі Ринок, де сурмач виконав українські мелодії. Участь у заході взяли правнуки Марії Федак, зокрема Юрій Кузьмович. Він розповів, що прабабуся вела приватне життя, займалася господарством і виховувала вісьмох дітей, а сам він не застав її за життя, адже вона померла за два роки до його народження.

Марія Федак була дружиною відомого на Галичині адвоката та мецената Степана Федака. За словами Юрія Кузьмовича, їхня родина була відомою у Львові та Галичині до першої половини XX століття. У 1944 році через політичні обставини всі члени сім'ї були змушені виїхати з України. Один із синів зник безвісти, а решта дітей опинилися за кордоном.

Нині 16 правнуків Марії та Степана Федаків живуть у восьми країнах світу, і жоден із них не проживає в Україні. Двоє онуків через вік не змогли приїхати до Львова. «Звʼязок зі Львовом обірвався, і ми тут, щоб бодай одну нитку Марії Федак привʼязати до рідного Львова», — сказав правнук Марії Федак.

Перепохованню передувала ексгумація, яка відбулася 10 вересня на міському цвинтарі Боневуа в Люксембурзі. Ця подія є частиною ширшого процесу повернення до України останків діячів, пов'язаних з історією ОУН. Раніше, 21 травня, до України привезли прах Андрія та Софії Мельників, яких першими поховають у Пантеоні визначних українців, а 23 травня їх відспівали в Патріаршому соборі УГКЦ.

Для Львова перепоховання Марії Федак — це не лише родинна подія, а й символічний крок у відновленні історичної пам'яті про родини, які були змушені залишити Україну через політичні обставини. Воно нагадує, що нащадки цих родин розсіяні по світу, але зберігають зв'язок із місцем, яке було їхнім домом.