Удар по Павлограду: що пережили поранені та як місто оговтується після атаки

Російські війська ввечері 10 вересня вдарили по торговельно-розважальному центру в центрі Павлограда на Дніпропетровщині. За даними про наслідки, загинули п'ятеро людей, ще 67 дістали поранення, серед них семеро дітей. Руйнувань зазнали розташовані поблизу ТРЦ об'єкти бізнесу, знищено зупинку громадського транспорту, торговельні павільйони та відділення банку, вщент згоріли близько десятка автомобілів. Наступного дня, 11 вересня, у місті оголосили день жалоби.

Двоє поранених потрапили до одного з медзакладів області. Яна в момент удару перебувала на роботі в пекарні. За її словами, коли оголосили тривогу, працівники почали виходити з приміщення — саме тоді й почалися удари безпілотників. «Побачили, як падають шахеди без вибуху. Ну і коли тікали вже, то я повернулася і побачила, як один із них вже летить на мене. Я, чесно, коли бігла, думала, що це вже все», — розповіла жінка. Вона дістала численні осколкові поранення. За її словами, постраждали також працівники інших закладів і крамниць, покупці та перехожі, а від пекарні майже нічого не залишилося. «В нозі була дірка, тому що шахеди були з кульками. Я, коли йшла, розуміла, що в мене щось з ноги фонтаном, з боку теж. Люди, які сиділи на лавочках, їх просто пошматувало склом», — сказала вона.

Генеральний директор лікарні, де лікують Яну, зазначив, що її привезли у тяжкому стані з великою втратою крові, і що медики провели кілька операцій. «В неї уламок пройшов в міліметрі, торкаючись аорти. Трошки пошкодив її. Це була б, мабуть, дуже швидка смерть. Розірвало нирку, але після операції вона йде на поправку. Відважна жінка, яка кожного дня каже тільки про своїх рідних», — сказав керівник медзакладу.

У сусідній палаті лікується Сергій, який був у Павлограді проїздом із сином. Вони вирішили зупинитися, щоб перекусити. «Ми стали, купили шаурму, тільки підійшли до машини і за одним шахедом — другий, по-моєму, чи третій. Дало і все. За машинами стою, забігаю, чую вибух і чую, що в мене ніг немає — відмовили», — згадує чоловік. Після вибухів люди почали розбігатися, а він не міг іти. Син, якого контузило, намагався відтягнути батька від авто, і тоді на допомогу прийшли військові. «Якби не ті хлопці... Вони мене витягли. Потім метрів 200 вони мене ще несли до "швидкої"», — розповів поранений. За словами гендиректора лікарні, Сергія доправили у вкрай тяжкому стані, йому зробили чотири операції. Нині його стан покращується, і для подальшого лікування чоловіка переводять з реанімації у відділення травматології.

Історії Яни та Сергія показують, чим обертається удар по густонаселеному центру міста: руйнуванням робочих місць і звичних маршрутів, тривалим лікуванням і реабілітацією для десятків людей та психологічним тягарем для їхніх родин. Для Павлограда наслідки не обмежуються зруйнованими будівлями — місто втрачає безпеку повсякденного життя, а громада змушена шукати ресурси на відновлення й підтримку постраждалих.