Компенсації за обстріли: чому малому бізнесу на Харківщині бракує доступних програм

За оцінками президента «Асоціації приватних роботодавців» Олександра Чумака, невеликому бізнесу для швидкого відновлення після обстрілу потрібно орієнтовно від 300 до 500 тисяч гривень. При цьому наявні державні програми підтримки мають обмеження, які не дають постраждалим підприємствам реально ними скористатися.

Найефективнішою з чинних програм Чумак називає «Власну справу». Формально це грант, але фактично кошти повертаються через податки. Головна проблема в тому, що програма вимагає створення додаткових робочих місць — а бізнес, який зупинився через пошкодження приміщення чи обладнання, часто не має такої можливості. За словами експерта, мікропідприємства до участі практично не входять, а для малого бізнесу сума в 500 тисяч гривень виявлялася замалою, щоб покрити першочергові витрати на відновлення. Модернізована версія програми дозволяє отримати до 2,5 млн гривень, і асоціація зараз вивчає, наскільки вона працює на практиці.

Окрема складність — фіксація збитків. Чумак наводить приклад бізнесу, який орендує одноповерхову прибудову біля житлової висотки: під час ліквідації наслідків удару по дев'ятому поверхові будівельні конструкції впали на дах і пробили його. Екстрені служби в таких випадках нерідко відмовляються видавати акти, посилаючись на те, що пошкодження сталося не безпосередньо від удару, а під час рятувальних робіт. Вирішення, за словами Чумака, є: потрібно викликати поліцію та представника місцевої влади і скласти акт про пошкодження під час ліквідації — це відкриває доступ до частини програм відновлення.

На думку Чумака, у прифронтовому Харкові набір програм обмежений, а реальних запитів на залучення коштів значно більше, ніж можливостей. Випадки постраждалих підприємств рідко бувають типовими, тому кожен потребує окремого опрацювання й перенаправлення туди, де є ресурс. Асоціація зараз досліджує готовність підприємців до нових ударів і вибудовує так званий маршрут відновлення, виходячи з того, що питання не в тому, чи станеться обстріл, а в тому, коли саме.

Серед практичних рекомендацій бізнесу — заздалегідь продумати варіант «Б»: визначити, хто дублює функції керівництва і має право підпису, подбати про збереження електронних ключів для звітності та платежів, підготувати резервні логістичні канали й майданчики для товарів, які не можна зберігати просто неба. Чумак радить формувати резервний фонд, завчасно консультуватися з юристами щодо пам'ятки дій після прильоту, готувати документи від ДСНС і прокуратури, проводити інвентаризацію втрат та залучати оцінювачів із досвідом роботи з пошкодженнями після обстрілів. Окремий напрям — підготовка позовів до міжнародних судів: накопичення великої кількості позовів на значні суми, за його словами, змушує суди звертати увагу на справи та запускати механізми арешту російських активів, хоча процес може тривати від трьох до десяти років.

За спостереженнями асоціації, найбільш дієвим інструментом постраждалі підприємці називають бізнес-спільноту: моральну, матеріальну й ресурсну підтримку від колег, які першими телефонують із питанням, чим допомогти. Були випадки, коли компанія не змогла скористатися жодним із державних інструментів, і кошти на первинне відновлення зібрала саме спільнота.

Окрема проблема — відсутність повної статистики постраждалих. За словами Чумака, для Харківської області було подано 343 заявки, і це дуже мало: ще у 2014 році партнери асоціації, намагаючись порахувати реальну кількість постраждалих підприємств, зупинилися на тисячі, зрозумівши, що цифра значно більша. Єдина форма фіксації — кримінальне провадження, відкрите підприємством, а відкритих даних про кількість постраждалих і суми збитків немає, тому не всі бізнеси офіційно декларують втрати.

Підсумок: на думку Олександра Чумака, система компенсацій має бути доступною для малого бізнесу — з участю ФОПів і мікропідприємств, чіткими правилами для орендованого майна, меншим фінансовим внеском, окремим фінансуванням для ММСП та максимально простим поданням заявок. Крім того, перед ухваленням рішення варто оцінити вплив підвищення ПДВ на бізнес, адже механізм повинен враховувати реальні можливості й ризики прифронтових підприємців, а не лише формально надавати їм доступ до компенсації.