Р РадикалГоловні новини України

Нідерланди перемістили 86 тонн золота до Лондона через геополітичні ризики

·245 слівредакція
Нідерланди перемістили 86 тонн золота до Лондона через геополітичні ризики

Центральний банк Нідерландів перевіз понад чверть своїх закордонних золотих резервів зі США та Канади до Лондона, пояснивши це необхідністю підвищити ліквідність активів на тлі зростання геополітичної напруженості.

З березня по серпень 2026 року De Nederlandsche Bank (DNB) здійснив масштабну операцію з релокації золотих запасів. Йдеться про 86 тонн дорогоцінного металу, що зберігався у Нью-Йорку та Оттаві. Це становить понад чверть від приблизно 313 тонн, які Нідерланди тримали за межами країни.

Офіційне пояснення рішення — посилення геополітичних ризиків та прагнення забезпечити швидкий доступ до резервів у разі кризової ситуації. У DNB наголосили, що золото у сховищах Банку Англії відповідає сучасним міжнародним торговельним стандартам і є найліквіднішим у світі. Натомість резерви, розміщені на території США та Канади, не можуть бути використані так само оперативно.

«Цим переміщенням ми покращили можливість торгувати нашими золотими резервами. Ми розраховуємо, що ніколи не будемо змушені їх використати, але маємо посилювати стійкість і готовність», — зазначив голова DNB Олаф Слейпен.

Операцію провели переважно через торгові механізми: близько 59 тонн продали у Нью-Йорку, а в Лондоні придбали еквівалентний обсяг металу, що відповідає ринковим стандартам. Понад 27 тонн фізично перевезли зі США та Канади до касового центру DNB у Зейсті, а аналогічну кількість — із Зейста до Лондона. Такий підхід дозволив уникнути переплавлення зливків. Загальний обсяг золотого запасу країни залишився незмінним.

Загалом Нідерланди володіють 612,4 тонни золота, яке на кінець 2025 року оцінювалося у 72,2 мільярда євро. Після переміщення частка резервів у Нью-Йорку та Оттаві скоротилася з 31,3% і 19,7% до 18,5% у кожній країні. Водночас частка Лондона зросла з 18,1% до 32,1%, тоді як у Нідерландах залишається 30,8% запасів.

Цей крок відображає ширшу тенденцію серед європейських центробанків, які переглядають географію зберігання своїх резервів, прагнучи зменшити залежність від окремих юрисдикцій та підвищити готовність до потенційних економічних шоків.

Читайте також