Найстаріші міста Рівненщини: чому Рівне аж п'яте і що це означає

Рівненська область має кілька міст, чия історія сягає часів Київської Русі та Волинського князівства. Деякі з них у середньовіччі були політичними, торговельними й культурними осередками регіону, і цей спадок досі впливає на те, як громади бачать себе та своє минуле.

Найдавнішим містом області вважається Дубровиця. Її перша відома письмова згадка датується 1005 роком — населений пункт згадується серед міст, які мали належати до Турівської єпископії, створеної за князя Володимира Святославича. У середньовіччі Дубровиця була центром удільного князівства, а згодом перебувала у володінні різних князівських родів, зокрема Гольшанських.

Далі йдуть одразу два міста — Дубно та Острог. Обидва вперше згадуються під 1100 роком у літописах, у зв'язку з подіями після Витичівського з'їзду князів: тоді Давиду Ігоровичу передали Дубен та Острог разом із Чарторийськом і Буськом. Дубно згодом стало одним із важливих міст Волині, ним володіли князі Острозькі та Любомирські, а сьогодні воно відоме передусім своїм замком. Острог у наступні століття перетворився на культурний та освітній центр: 1576 року князь Костянтин-Василь Острозький заснував тут Острозьку академію, а 1581 року в друкарні Івана Федорова надрукували Острозьку Біблію.

Четверту позицію посідає Корець, уперше згаданий 1150 року під назвою Корчеськ у Київському літописі. У середньовіччі це було одне з важливих укріплених поселень Волині, пізніше місто перейшло у володіння князів Острозьких. Особливого розвитку Корець зазнав у XVIII столітті, коли тут діяла порцелянова мануфактура, чия продукція стала відомою за межами регіону. До наших днів збереглися руїни Корецького замку та Свято-Троїцького жіночого монастиря.

Замикає п'ятірку сучасний обласний центр Рівне, перша відома письмова згадка про яке датується 1283 роком. Назва міста фігурує в польській хроніці "Rocznik kapituły krakowskiej" у зв'язку з битвою між військами князя Лєшека Чорного та литовськими силами. У наступні століття Рівне поступово перетворювалося на важливий торговельний центр Волині, а 1492 року отримало Магдебурзьке право, що сприяло розвитку місцевого самоврядування та торгівлі.

Для сучасної області цей історичний розподіл має цілком практичне значення. Міста з давнішою історією мають більше пам'яток — замки, монастирі, друкарські традиції — і саме на них часто тримається туристична привабливість регіону. Водночас обласний центр, попри молодший вік, зосередив адміністративні, освітні та економічні функції. Тож історія тут не збігається з нинішньою вагою міст, і це варто враховувати, коли йдеться про розвиток громад, збереження спадщини та розподіл ресурсів.