«Нафтогаз» і MOL будуватимуть сховища пального в Угорщині: що це змінює

Меморандум про будівництво сховищ нафтопродуктів на угорській території сторони підписали в межах саміту «Карпатської вісімки», який уперше пройшов в Україні. Це об'єднання охоплює Україну, Румунію, Сербію, Польщу, Словаччину, Чехію, Австрію, Угорщину, а також Євросоюз загалом.

Логіка домовленості прямо пов'язана з безпекою. Росія регулярно завдає ударів по енергетичних об'єктах на території України, і до 20 вересня «Нафтогаз» щонайменше тричі повідомляв про атаки на автозаправні комплекси, видобувні активи та ТЕЦ у різних регіонах. Сховища за кордоном знижують ризик того, що один влучний удар здатен вибити значну частину резервів пального.

«В умовах постійних російських атак на нашу паливну інфраструктуру диверсифікація маршрутів постачання та створення додаткових потужностей зберігання за межами зони обстрілів – це питання стабільності всього ринку. Реалізація спільного проєкту в перспективі не лише підвищить надійність постачання пального для українських споживачів, а сприятиме взаємовигідному розвитку транскордонної енергетичної інфраструктури між Україною та Угорщиною», – заявив в.о. голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко.

Для споживачів практичний наслідок полягає в передбачуваності постачання: пальне, яке зберігається далі від лінії фронту й поза зоною обстрілів, легше вчасно довозити на заправки, а отже, менше приводів для дефіциту та стрибків цін. Для країни це ще й крок до глибшої інтеграції паливного ринку із сусідніми державами: спільні потужності означають взаємну залежність і довший горизонт планування замість аварійних рішень.

Водночас це лише меморандум, а не готовий об'єкт. Він фіксує намір будувати, тож питання термінів, обсягів і розподілу витрат ще належить узгодити. Угорщина при цьому залишається одним із ключових енергетичних партнерів України в регіоні, і проєкт демонструє, що співпраця триває навіть попри складний політичний контекст у двосторонніх відносинах.

Підсумок: домовленість не змінює ситуацію на ринку негайно, але задає напрям — частина паливної інфраструктури України поступово зсувається за кордон, подалі від російських обстрілів.