Молдова відкинула пояснення Москви про удар по КПП на кордоні з Україною

Кишинів назвав неправдивими твердження російської сторони про нібито військову логістику через пункт пропуску «Тудора-Старокозаче». За даними молдовського МЗС, внаслідок атаки загинули двоє цивільних.
Міністерство закордонних справ Молдови відреагувало на спробу Москви пояснити удар по пункту пропуску «Тудора-Старокозаче» на кордоні з Україною тим, що об'єкт начебто використовувався для транзиту військових вантажів. У відомстві заявили, що це твердження не відповідає дійсності й не має жодних підстав.
«Через територію Республіки Молдова зброю в Україну не перевозять – ані через КПП "Тудора-Старокозаче", ані через інші. Через ці пункти проходять люди – родини, діти з матерями, літні люди, які мандрують між країнами», – наголосили в МЗС Молдови.
За даними молдовської сторони, внаслідок удару загинули двоє мирних мешканців, ще кілька людей дістали поранення. У зовнішньополітичному відомстві назвали спробу виправдати загибель цивільних заявами про «перевезення зброї» цинічною і неприйнятною, а також заявили про рішучий осуд атаки й категоричне заперечення спроб виправдати її брехнею та дезінформацією.
Ідеться про один із двох ключових пунктів пропуску на одеській ділянці українсько-молдовського кордону – поряд розташований КПП «Паланка». Російські безпілотники атакували прикордонну інфраструктуру в ніч проти 9 вересня. Це не перший випадок, коли удари по прикордонних об'єктах змінюють режим роботи переходів: після атаки в ніч проти 6 вересня тимчасово призупиняв роботу пункт пропуску «Орлівка» на кордоні з Румунією.
Для людей у прикордонні наслідки таких ударів відчутні безпосередньо: ідеться не лише про безпеку, а й про можливість перетнути кордон, дістатися родичів чи повернутися додому. Коли під удар потрапляє один із двох ключових переходів на ділянці, навантаження лягає на сусідній, а черги й затримки зростають. Водночас публічне заперечення Кишиневом російської версії подій має й ширший вимір: воно показує, що спроби обґрунтувати удари по цивільній інфраструктурі натрапляють на пряму відмову сусідньої держави визнавати такі аргументи.
Поки що йдеться про дипломатичну реакцію та фіксацію наслідків удару. Подальший режим роботи переходу на цій ділянці кордону залежатиме від безпекової ситуації, а отже — від того, чи продовжаться атаки на прикордонну інфраструктуру.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Рішення суду в Британії не повертає Жеваго контроль над «Артеріумом»
- На Хмельниччині директора мовного центру підозрюють у розбещенні учениць
- Чи повторить Росія долю СРСР: аналіз вразливості
- У Милі четверту добу триває ліквідація наслідків удару по складах
- У Lobby X з'явилася гра «Бобер»: симулятор дрона від ГУР







