Металобрухт в Україні: чому закрилися майже половина пунктів прийому

Ринок заготівлі металобрухту в Україні переживає глибоку кризу. Вітчизняні комбінати практично зупинили закупівлі сировини, тому підприємства не можуть продати накопичені обсяги, поповнити обігові кошти та розрахуватися з працівниками. Про це повідомив президент Української асоціації вторинних металів Володимир Бублей.

Головним чинником, що спровокував кризу, стало запровадження нульової квоти на експорт чорних металів, яке фактично заблокувало вихід на зовнішні ринки. За даними УАВтормет, за сім місяців 2026 року обсяги заготівлі скоротилися на 25,3% порівняно з тим самим періодом торік. В Україні вже зачинилося до 45% приймальних пунктів, а в західних областях, де бізнес історично орієнтувався на постачання до ЄС, — до 70%. Внутрішнє споживання брухту металургами впало майже на 5%.

Звільнено понад половину працівників галузі — близько 6,5 тисячі осіб. Бублей зазначає: «Сьогодні ціна вже не головне, адже брухт фізично немає кому продавати. Підприємства не працюють, гроші не повертаються в обіг, зарплати платити нічим. Людей розпускають по домівках, а їхні сім'ї залишаються без засобів для існування. Це вже не криза, а фактичне знищення галузі». Також він наголосив на соціальному аспекті: для багатьох незахищених громадян здача металу була одним із небагатьох способів заробітку, але тепер пункти прийому зачинені або не мають коштів для закупівлі.

Асоціація не просить державних дотацій чи пільг. Як компроміс пропонується ввести обмежену експортну квоту до країн ЄС, що дозволить відновити конкуренцію та зберегти заготівельну інфраструктуру без створення дефіциту для українських металургів. Якщо рішення не буде знайдено, уже у вересні робота галузі може повністю зупинитися.

Здача металобрухту залишається одним зі способів вторинного використання ресурсів в Україні. Відсортовані кольорові метали, зокрема мідь та алюміній, зазвичай коштують дорожче за чорні, проте законодавство дозволяє громадянам здавати лише побутовий брухт.