Львівщина прощається з вісьмома захисниками: історії загиблих

За інформацією Львівської обласної державної адміністрації, 16 липня область проводжає в останню путь вісьмох захисників, які віддали життя за Україну. Кожен із них мав власний шлях до війська, але всіх об'єднувало одне — готовність боронити країну.

Олександр Дяківнич із Самбора долучився до Збройних Сил у липні 2024 року. Він служив старшим стрільцем-оператором 2 механізованого відділення 41-ї окремої механізованої бригади. Майже два роки воїн вважався безвісти зниклим. Як з'ясувалося, він загинув 19 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Журавлі в Курській області Росії.

Іван Петрунів, львів'янин, пішов до війська з початком повномасштабного вторгнення. Спершу він проходив службу у 223-му зенітному ракетному полку імені Українських Січових Стрільців, а з 2025 року воював на Донеччині у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Був нагороджений медаллю «За участь у бою». Загинув 25 квітня 2025 року.

Ще один самбірчанин, Вадим Демків, був номером обслуги кулеметного взводу 225-го окремого штурмового полку. Він загинув 8 липня поблизу села Мар'янівка Запорізької області під час виконання бойового завдання.

Андрій Боднар, уродженець села Журавкова Жидачівської громади, служив стрільцем 33-ї окремої механізованої бригади. Тривалий час він також вважався зниклим безвісти. Загинув 28 листопада 2024 року поблизу Курахового на Донеччині у віці 39 років.

Роман Міштурак із Дрогобича повернувся додому з-за кордону, щоб стати на захист України. Він був старшим водієм штурмового відділення військової частини А4638. Від липня 2025 року вважався безвісти зниклим. Йому було 45 років.

Андрій Пелешок, житель села Верхній Лужок Стрілківської громади, проходив службу у 68-й окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша. Був нагороджений медаллю «За мужність». Помер 14 липня.

Павло Филипчук із Шептицького, молодший сержант і гранатометник механізованого відділення військової частини А7013, загинув 9 липня поблизу села Таврійське Запорізької області.

Григорій Мурин із села Березівка Лопатинської громади долучився до ЗСУ у квітні 2025 року. Він служив водієм розвідувального відділення військової частини А7400, мав звання штаб-сержанта. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Загинув 5 липня 2025 року поблизу Андріївки на Сумщині.

Ці втрати — чергове нагадування про ціну, яку Україна платить за свою незалежність. Кожен із загиблих залишив по собі не лише спогади рідних, а й приклад мужності та відданості.