Криворіжці заборгували 250 млн грн за утримання будинків: що це означає

Про суму боргу повідомив департамент розвитку інфраструктури міста. За цими коштами стоїть цілком конкретний перелік робіт: зарплата майстрів, закупівля матеріалів, робота техніки, прибирання, огляди й ремонти внутрішніх мереж, аварійні виїзди та підготовка будинків до опалювального сезону. Тобто йдеться не про абстрактну цифру в бюджеті, а про те, що щодня відбувається у дворах і під'їздах.

У департаменті пояснюють логіку управителів просто: «Як і самі мешканці на своїх роботах, управителі не хочуть та й не можуть більше працювати безкоштовно». Там нагадують, що часи, коли квартири були державними, минули: нині житло приватне, і жоден багатоквартирний будинок не належить місту та давно ним не управляється. Дах, підвал, ліфт, внутрішні мережі й місця загального користування — це спільна власність власників квартир і нежитлових приміщень. Відповідно, місто не може оплачувати борги власників — ні юридично, ні фактично.

Масштаб втрачених можливостей у департаменті описують так: за 250 млн грн можна було б відремонтувати сотні дахів або сотні кілометрів внутрішньобудинкових комунікацій. Що довше накопичується заборгованість, то менше грошей залишається на ремонтні роботи — а отже, й на підготовку до зими.

Мешканців закликають не відкладати питання: перевірити свій рахунок, у разі боргу — звірити суму з управителем і погодити порядок погашення. Якщо є питання до нарахувань або виконаних робіт, радять подавати конкретне звернення. Головна теза — не накопичувати новий борг.

Для міст це питання виходить за межі окремої квитанції. Утримання будинків фінансується самими співвласниками, тож дисципліна оплати прямо визначає, чи буде в під'їзді світло, чи відремонтують покрівлю перед морозами і чи приїде аварійна бригада вчасно. Борг одного будинку зрештою позначається на якості життя всіх його мешканців.