Крим без туристів: як удари ЗСУ зруйнували курортний сезон і промисловість

Ще навесні окупаційна адміністрація півострова готувалася до рекордного сезону та прогнозувала збільшення кількості відпочивальників. Натомість реальні дані свідчать про протилежне: залежно від місяця бронювання скоротилися на 58–72% порівняно з минулим роком. Заклади розміщення, які все ж працюють, змушені обслуговувати переважно місцевих мешканців за великими знижками.

Приватні хостели та пансіонати масово не відкрилися цього літа. За словами однієї з мешканок півострова, для нормальної роботи будь-якого закладу потрібні генератори та сонячні панелі, але доходу, який би окупив ці витрати, немає. Частину об’єктів уже виставили на продаж. Відтак криза перекинулася на малий бізнес: за перше півріччя на півострові закрилися 398 закладів громадського харчування — на 42% більше, ніж торік, а третина власників малого бізнесу планує продати чи закрити справу.

Паралельно зупиняється промисловість. Велике підприємство «Кримський титан» в Армянську простоює з червня, у серпні припинив роботу молокозавод у Джанкої, а содовий завод відправив працівників у вимушений «відпочинок» із третиною зарплати. До цього додається дефіцит пального: у Севастополі його відпускають за QR-кодами — по 20 літрів на авто раз на тиждень, у Чорноморському районі — за талонами. На початку серпня літр 92-го бензину в перекупників коштував 450 рублів (близько $5,3), тоді як навесні — 80 рублів. Після анонсованої Путіним субсидії офіційна ціна впала до 100 рублів за літр, але самого пального на заправках немає.

За офіційною російською статистикою, у липні бензин у Криму подорожчав на 211% у річному вимірі проти 26% у середньому по Росії. Інфляція на півострові сягнула 15,8% проти 6% по РФ, а продукти подорожчали в середньому на 30%. Це спричинило обвал попиту: мешканці економлять і відмовляються від усього, що не є першочерговим, а знайомі однієї з місцевих мешканок у сфері послуг втратили майже половину замовлень.

Москва публічно не визнає масштаб кризи. 28 червня Путін уперше згадав про дефіцит пального, назвавши постачання Криму пріоритетом, але оцінив нестачу як «певну, але не критичну». 16 липня цю саму формулу повторив речник Кремля Дмітрій Пєсков.

Підсумок: удари по Криму не лише зірвали курортний сезон, а й запустили ланцюгову реакцію — від закриття малого бізнесу до зупинки великих підприємств. Наслідки відчувають і місцеві мешканці, які стикаються з дефіцитом пального, зростанням цін та скороченням доходів.