На Хмельниччині зберігають понад тисячу сортів овочів і квітів на насіння

Проєкт «Насіванки» діє вже п'ять років. Його мета — зберегти сортове насіння відкритого запилення, яке поступово зникає з обігу. За словами Іванни Білоус, причина в тому, що люди перестали збирати насіння самостійно, натомість купують дешеве пакетоване. Через це втрачаються цінні сорти, пристосовані до місцевих ґрунтів і клімату.

Основу колекції становлять рідкісні автентичні українські сорти, зокрема реліквії з Полтавщини, Запоріжжя та Чернівеччини. Серед них — український сорт баклажана «Геліус», який має мало насіння, не гірчить і за структурою нагадує смажені грищі. Білоус наголошує: це не гібриди, а сорти, які щороку повторюють материнські ознаки, тож кожен може зібрати насіння, посіяти його й отримати таку саму рослину.

Овочі та квіти для насіння висаджені на ділянці площею 50 соток. «20 років тут трактор не ходив, ніхто нічого не косив. Це за грудень ми розчистили, зробили грядки. І тепер замість хащ тут ростуть артишоки», — розповідає майстриня. Здебільшого це помідори, перці та огірки, а також переважно однорічні квіти. У колекції є й світові сорти, як-от італійська пурпурова спаржева квасоля, яку зривають молодою і яка не втрачає кольору при приготуванні.

Серед напрямів роботи — і насіння сербської капусти. Білоус згадує село Футоскі, де місцеві вирощують цей сорт спеціально для квашення, а насіння збирають із квітів, що викидаються з бокових бруньок. Капуста, за її словами, рослина дворічна. Окрема гордість — перець сорту «Леся», виведений мамою та вдосконалений самою Білоус: плід у формі серця змінює колір від темно-зеленого до жовтого або помаранчевого.

Доглядати рослини допомагає працівниця, яку привозять із Полонного, де Іванна Білоус жила раніше. Це пояснюють тим, що культури потребують спеціального догляду, якому треба вчитися. Крім вирощування, жінка займається органічним землеробством і викладає пермакультуру: «Мені дуже важливо, щоб людина ту ж зеленину вирвала і не викинула, а замульчувала нею грядку». Способи збору насіння різняться залежно від сорту. Наприклад, насіння помідорів, а їх у колекції 300 сортів, промивають: повноцінне насіння осідає на дно, а нестигле залишається на поверхні. Сушать зібраний матеріал переважно на сонці, хоча є й сушарка.

Насіння та розсаду Білоус продає, а також безкоштовно ділиться із сусідами. Досвідом ведення господарства та органічного землеробства вона ділиться в соцмережах.

Історія «Насіванок» показує, як зусилля однієї людини можуть підтримувати біорізноманіття на локальному рівні. Збереження сортів, пристосованих до конкретних ґрунтів і клімату, має практичне значення для тих, хто вирощує продукти для себе чи на продаж, а також зменшує залежність від купленого насіння. Поширення знань про органічне землеробство та пермакультуру робить цей досвід доступнішим для інших господарів.