ХарківПрайд змінює формат Маршу: закритий захід і реєстрація учасників
Організатори ХарківПрайду оголосили, що Марш 12 вересня відбудеться у закритому форматі — лише за попередньою реєстрацією. Причиною стали погрози від ультраправої молоді.
Фестиваль ХарківПрайд, який триває в Харкові з 6 вересня, змушений змінити програму через загрозу безпеці учасників. Марш, запланований на 12 вересня, пройде у закритому режимі: потрапити на нього зможуть лише ті, хто заздалегідь зареєструється, і навіть не всім зареєстрованим підтвердять участь.
За словами організаторів, рішення ухвалено у співпраці з поліцією Харківщини, яка опрацювала різні сценарії проведення заходу. Маршрут Маршу буде «ультра коротким», а про його деталі повідомлять виключно підтвердженим особам. Анна Шаригіна зазначила, що організатори свідомо йдуть на компроміси, обираючи помірковану позицію: «у співпраці з поліцією Харківщини ми пропрацювали різні сценарії. Наш марш проходитиме у закритому форматі - участь обмеженого кола осіб лише за попередньою реєстрацією. І маршрут буде ультра коротким, та буде повідомлено тільки підтвердженим особам. Ми свідомі того, що йдемо на великі компроміси, та обираємо помірковану позицію. Напевно, мені хотілося б, аби харківська громада позитивно оцінила такі поступки ЛГБТК+спільноти, але я не думаю, що телеграм-помийки напишуть: "ну! погляньте, які красави харківські п1д@ри - марширують скраєчку і тихенько. Тоді ми також маємо піти на компроміс і підтримати їхні цивільні партнерства"».
Попри обмеження, організатори не відмовляються від інших заходів у межах ПрайдТижня. Під час уже проведених подій правоохоронці не фіксували порушень громадського спокою. Крім того, активісти планують зібрати 500 тисяч гривень на пікап для 160-ї окремої механізованої бригади.
Ситуація в Харкові відображає ширшу проблему: в умовах воєнного часу та тиску ультраправих сил ЛГБТК+спільнота змушена обирати між видимістю та безпекою. Закритий формат Маршу — це не відмова від прав, а спроба зберегти можливість їх відстоювати без ризику для життя. Водночас такі компроміси ставлять питання про те, наскільки публічним може бути діалог про громадянські партнерства в Україні, і чи почують цей запит на тлі інших викликів.







