Кадрові ротації в силовому блоці: що змінилося і чим це загрожує

Спроба Володимира Зеленського перезавантажити силовий блок через кадрові ротації дала зворотний ефект. Замість того, щоб послабити потенційних конкурентів і посилити лояльність, президент зіткнувся з новими викликами: посиленням Олега Татарова, монополізацією влади в СБУ Олександром Покладом та відкритими конфліктами між ключовими фігурами.

Найпомітніше зміцнив свої позиції заступник голови Офісу президента Олег Татаров. Після відставки міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, який відмовився очолити Міноборони без повноцінного статусу, його наступником став Іван Вигівський, а Нацполіцію очолив Максим Цуцкірідзе — давній знайомий Татарова ще з часів навчання в Харківському університеті внутрішніх справ. Це різко посилило вплив Татарова на МВС, хоча, як зазначають джерела, таке посилення може бути тимчасовим через ревнощі президента до надмірної концентрації влади.

Водночас у Службі безпеки України відбулася фактична монополізація влади Олександром Покладом, який після переходу Євгенія Хмари в Міноборони отримав одноосібне керівництво. Поклад швидко провів масштабні кадрові зміни в регіональних управліннях, призначив нових керівників у восьми областях і Криму, а також посилив контроль над ГУР, координуючи дії з його керівником Олегом Іващенком. Це викликало напругу з екскерівником ГУР Кирилом Будановим, який навіть погрожував звільнитися з посади керівника ОП, якщо Поклада призначать головою СБУ.

Окремої уваги заслуговує конфлікт між Татаровим і генеральним прокурором Русланом Кравченком. Після провалу атаки на НАБУ, яку Кравченко підтримав на вимогу ОП, він почав дистанціюватися від Банкової. Операція проти так званих "порноофісів МВС", проведена без відома Татарова, стала демонстрацією самостійності генпрокурора. Це вдарило по авторитету Татарова як координатора силового блоку, адже президент уже давно незадоволений тим, що найгучніші скандали, зокрема "плівки Міндіча" та підозра Єрмаку, стали для ОП несподіванкою.

Підсумовуючи, можна сказати, що Зеленський продовжує робити ставку на максимально лояльних людей, але це створює ризики для самої влади. Як зазначають джерела, якби попередні керівники силових структур беззаперечно виконували всі вказівки з ОП, протестів проти влади могло б бути значно більше. Силовики мають застерігати президента від хибних рішень, а не сліпо їх виконувати, — і саме цього балансу зараз бракує.