Р РадикалГоловні новини України

Рекордна кількість звернень: іноземці масово зникають у складі армії РФ

·320 слівредакція
Україна

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими фіксує стрімке зростання кількості запитів від родичів іноземців, які воюють на боці Росії та зникли безвісти в Україні. Лише за неповні сім місяців 2026 року надійшло понад чотири тисячі таких заявок.

Дані Координаційного штабу свідчать про суттєве розширення географії вербування до російської армії. Якщо у 2024 році через проєкт «Хочу найти» родичі подали 273 заявки на пошук зниклих іноземців, то у 2025-му їх було вже 6465. За сім місяців 2026 року додалося ще 4491 звернення. Це вказує на те, що Росія дедалі активніше залучає громадян інших держав до бойових дій, а кількість втрат серед них зростає.

Найбільше зниклих — вихідці з Центральної Азії та Південного Кавказу: Узбекистану, Казахстану, Азербайджану, Таджикистану, Вірменії та Киргизстану. Їхні родичі залишили понад 9 тисяч звернень. Також близько тисячі заявок стосуються громадян Білорусі, які воювали на боці РФ.

Окремо в Координаційному штабі відзначають нову тенденцію: з січня 2026 року різко зросла кількість запитів щодо громадян Колумбії — родичі 213 колумбійців намагаються з’ясувати їхню долю. Крім того, надходять звернення з Куби, Перу, Бразилії, Сальвадору, Еквадору та Панами. Понад сотню заявок подали родичі з африканських країн, зокрема Єгипту, Уганди, Кенії, Тунісу, Нігерії та Алжиру.

У штабі наголошують, що ці цифри не відображають повної картини, адже багато родичів не знають про можливість подати заявку. Водночас проєкт «Хочу жить» уже ідентифікував понад 28 тисяч іноземців із 135 країн, яких росіяни завербували до своєї армії. Підтвердження статусу дозволяє родичам вимагати від російської та власної влади включення цих осіб до списків на обмін з українськими захисниками.

Ця статистика демонструє, що війна Росії проти України дедалі більше набуває рис міжнародного конфлікту з залученням найманців з різних континентів. Зростання кількості зниклих іноземців створює додатковий тиск на дипломатичні відносини та ускладнює процеси обміну полоненими.

Читайте також