Грип-2026/2027: чому вакцину оновлять і що це змінює для пацієнтів

ГРВІ залишаються наймасовішими інфекційними захворюваннями у світі, і Україна тут не виняток: щороку фіксують 10–14 млн випадків. Грип посідає серед них особливе місце, адже під час епідемічних спалахів уражує до половини мешканців окремого регіону. Хвороба починається гостро — з різкого підйому температури, сухого кашлю, болю в горлі, головного болю та ломоти в м’язах. Інкубаційний період триває близько двох діб, а більшість пацієнтів одужує за тиждень без спеціального лікування. Втім, для дітей до двох років, людей від 65 років і пацієнтів із пригніченим імунітетом чи хронічними хворобами серця, легень, нирок, крові або діабетом грип становить смертельну загрозу.

Ключова проблема в тому, що вірус грипу постійно змінюється. Під час розмноження він накопичує точкові мутації — так званий антигенний дрейф. Поверхневі білки гемаглютинін і нейрамінідаза, за якими імунна система розпізнає збудника, поступово «втрачають знайомі риси», і старі антитіла перестають працювати. Через це людина може захворіти повторно, навіть якщо вже хворіла або була щеплена. Важливо, що прискорений дрейф не означає зростання патогенності вірусу — йдеться радше про зниження відповідності між циркулюючим і вакцинним штамом. Захист від тяжкого перебігу та госпіталізації при цьому зберігається близько до багаторічного рівня.

Саме тому склад вакцин переглядають щороку. Улітку 2025 року в гілці H3N2 з’явилася антигенно відмінна гілка J.2.4.1, відома як субклад K. Вона накопичила приблизно 7–10 амінокислотних замін у гемаглютиніні, зокрема в антигенних ділянках A і B, і за кілька місяців витіснила інші варіанти H3N2 у більшості регіонів світу. Це й зумовило ранній та інтенсивний початок сезону 2025–2026 років у низці країн. Нині у світі домінують віруси грипу А, випадки грипу B поодинокі, а лінія B/Yamagata не фіксується з 2020 року.

На сезон 2026–2027 років ВООЗ після огляду даних глобального епіднагляду рекомендувала оновлений склад для північної півкулі. До нього увійшли віруси, подібні до A(H1N1)pdm09, A(H3N2) та B/Victoria lineage-like, відібрані за близькістю до циркулюючих штамів; вони адаптовані під яєчні, клітинні та рекомбінантні вакцинні платформи. Вакцинуватися варто не пізніше ніж за 1,5–2 місяці до очікуваного початку епідемії та після консультації з лікарем. Щеплення не дає стовідсоткової гарантії від інфікування, проте суттєво знижує ризик тяжкого перебігу, ускладнень і потреби в госпіталізації.

Лікування більшості випадків ГРВІ симптоматичне: анальгетики й антипіретики, нестероїдні протизапальні засоби, протинабрякові препарати для носа. Одночасний прийом кількох комбінованих «протизастудних» засобів небезпечний через ризик передозування. Специфічна противірусна терапія при грипі — інгібітори нейрамінідази та інгібітор ендонуклеази полімерази — призначається лікарем за наявності показань, у групах ризику та в перші 48 годин від появи симптомів. Дані генотипового й фенотипового моніторингу вірусів A(H3N2), зокрема субкладу K, станом на початок 2026 року не виявили ознак зниженої чутливості до цих препаратів, тож стандартні алгоритми лікування залишаються обґрунтованими. Антибіотики при неускладнених вірусних інфекціях непотрібні й створюють загрозу антибіотикорезистентності.

Окрема роль належить фармацевтам: вони мають вчасно скеровувати пацієнта до лікаря. Привід для цього — часті респіраторні епізоди (у дорослих понад 4 рази, у дітей 5–6 разів на рік), симптоми після найменшого контакту з хворим, перебіг на тлі хронічних осередків інфекції в ЛОР-органах чи дихальних шляхах, належність до груп ризику, а також захворювання після щеплення чи прийому імуностимулювальних препаратів. Профілактика ж залишається простою: загартовування, помірна активність, збалансоване харчування, повноцінний сон, прогулянки, відмова від тютюну й алкоголю, гігієна рук, провітрювання та вологе прибирання. За перших ознак нездужання важливо залишитися вдома й звернутися до сімейного лікаря, а не переносити хворобу «на ногах».