Епіфаній посмертно відзначив медаллю засновника пошукового загону «Плацдарм» Олексія Юкова

Про це повідомила пресслужба Київської Митрополії Православної Церкви України. Нагородження відбулося під час богослужіння в неділю перед Воздвиженням: після літургії на могилі патріарха Філарета звершили заупокійну літію, а церковні відзнаки отримали також інші захисники України.

Медаль «За жертовність і любов до України» має свою історію: її започаткувала УПЦ Київського патріархату ще 2015 року, а з 2020-го відзнаку затвердила вже ПЦУ. Нею вшановують тих, чия праця пов'язана зі служінням країні та допомогою людям.

Олексій Юков народився 9 вересня 1985 року у Слов'янську на Донеччині, де жив, навчався, займався спортом і громадською діяльністю. Він був тренером із таїландського боксу, цікавився історією. Пошуком останків загиблих він почав займатися ще підлітком — у 13 років, спершу працюючи з останками військових часів Другої світової війни. За його власними словами, цій справі він присвятив понад 25 років.

Після початку російсько-української війни 2014 року Юков переключився на пошуки загиблих на сучасних полях боїв і заснував пошукову групу «Плацдарм». Загін працював безпосередньо в районах бойових дій — на місцях боїв, поблизу лінії фронту та після обстрілів. Того ж року Юков брав участь у пошуку й поверненні тіл українських військових, загиблих у боях за Іловайськ; пошуковці також забирали з поля бою тіла загиблих російських військових, які згодом передавали для обміну.

Із початком повномасштабного вторгнення робота групи продовжилася. За словами Юкова, за цей час «Плацдарм» знайшов близько двох тисяч загиблих українських військових і цивільних. Сам він називав пошук загиблих справою свого життя. 2024 року президент нагородив його відзнакою «Золоте серце».

5 серпня 2026 року Олексій Юков загинув у Лиманській громаді на Донеччині. Йому було 40 років. А до дня Незалежності України, 24 серпня 2026 року, президент надав йому звання Герой України.

Ця історія — про роботу, яку зазвичай не бачать у новинах: повернення тіл загиблих і встановлення їхніх імен. Для родин це часто єдина можливість поховати близьку людину і дочекатися офіційного визнання її втрати. Відзнака від ПЦУ та звання Героя України засвідчують, що держава і церква визнають цю працю важливою складовою вшанування полеглих.