Екстрадиція ексмера Рахова: що означає справа про розтрату на реабілітаційному центрі

Екстрадиція відбулася 10 вересня 2026 року в міжнародному пункті пропуску «Порубне» на українсько-румунському кордоні. За даними Офісу генерального прокурора, передачу забезпечили у взаємодії з Закарпатською обласною прокуратурою та компетентними органами Румунії. Після доставлення в Україну суд за клопотанням прокуратури обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але визначив і альтернативу — заставу близько 333 тис. грн. Прокуратура вважає цю суму недостатньою і оскаржуватиме ухвалу в апеляційному порядку.

Шлях до екстрадиції був довгим. Майже три роки експосадовець перебував у міжнародному розшуку. Наприкінці 2025 року його затримали в Чехії та заборонили залишати територію країни, проте згодом він опинився в Румунії, де його затримали повторно. Лише після завершення необхідних процедур його передали Україні.

Суть справи стосується будівництва реабілітаційно-оздоровчого центру на Закарпатті. За версією слідства, колишній міський голова може бути причетний до завищення вартості робіт: за документами вони були виконані в повному обсязі, тоді як експертиза засвідчила невідповідність фактичних обсягів і вартості задекларованим. Експосадовцю заочно повідомили про підозру в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, а також у службовому підробленні — ч. 4 ст. 191 і ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Санкції цих статей передбачають, зокрема, позбавлення волі та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Контекст справи ширший за одну особу. У серпні 2023 року мер Рахова Віктор Медвідь достроково склав повноваження, а 21 липня 2023 року його оголосили в розшук за підозрою у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем і підробці офіційних документів. Окремо відомо, що заступника мера Рахова підозрюють у привласненні 2,2 млн грн грантових коштів: ішлося про будівництво того ж реабілітаційно-оздоровчого центру, який фінансували за міжнародними грантовими програмами, і перевірка виявила привласнення цієї суми.

Для громади Рахова ця історія має цілком практичний вимір. Ідеться про об'єкт, на який залучали міжнародні грантові кошти, тобто про ресурс, що мав працювати на реабілітацію та оздоровлення людей. Повернення підозрюваного в Україну означає, що справа нарешті може рухатися в судовому процесі, а не залишатися в статусі розшуку. Водночас питання запобіжного заходу — сума застави та її співмірність із інкримінованими збитками — цілком імовірно стане предметом апеляційного перегляду.

Підсумок: екстрадиція закриває тривалий етап ухиляння від слідства, але не завершує справу. Далі ключовими будуть рішення апеляції щодо запобіжного заходу та те, наскільки швидко суд дійде до розгляду обвинувачення по суті.